Сиквел оскароносної «Годзілли мінус один» — «Годзілла мінус нуль» (Godzilla Minus Zero) — 6 листопада 2026 року вийшов у широкий прокат у США та Канаді й одразу очолив північноамериканський касовий чарт. Стрічка Такасі Ямадзакі зібрала 31,6 млн доларів за перший вікенд, встановивши, за даними Associated Press, рекордний старт для ігрового фільму іноземною мовою в Північній Америці. Паралельно з комерційним тріумфом режисер в інтерв'ю IGN розповів, як саме народжувалася кульмінація стрічки — і чому як референс для сутички двох кайдзю він використав не архіви студії, а поведінку своїх домашніх тварин.

Коти як референс для фінальної битви

За словами Ямадзакі, його коти зазвичай добре ладнають, але іноді йому важко зрозуміти, чи вони граються, чи вже б'ються всерйоз. Саме ця невизначеність — перехід від гри до справжньої бійки — стала відправною точкою для постановки фінального бою. Режисер зізнався, що тепер майже будь-яка сутичка нагадує йому бійку двох котів, і саме таку поведінку тварин, що намагаються послабити суперника перед вирішальним ударом, він переніс у сценарну та хореографічну частину кульмінації.

«Це бій на смерть»: як режисер описував кульмінацію

Фінальну сутичку Годзілли з триголовим Гідорою Ямадзакі в сценарії описав фразою «це бій на смерть». Він підкреслив, що орієнтувався на інстинкти хижаків: монстри методично добивають вразливості один одного, перш ніж завдати вирішального удару. При цьому сам режисер зізнався, що йому було «боляче і сумно» дивитися на цю сцену. «Коли я дивлюся на Годзіллу, мені здається, що він чимось нагадує кота, якого ображають», — сказав Ямадзакі, пояснюючи емоційний посил фіналу.

Котячі риси Гідори

Автор матеріалу IGN окремо зауважила, що котяча логіка простежується і в поведінці антагоніста. Триголовий Гідора виглядає з будівель, ніби вистежує здобич, а після нападу згортається клубком у кратері, щоб поспати. Ці деталі, за задумом режисера, роблять монстра не просто руйнівною машиною, а істотою з упізнаваною, майже побутовою поведінкою — і тим самим посилюють відчуття «живої» бійки, а не абстрактного зіткнення сил.

Сюжет сиквелу: 1949 рік і ризик для сім'ї Сікісіми

Події «Годзілли мінус нуль» розгортаються в 1949 році, через два роки після подій першої частини. Поки Японія оговтується від війни та руйнувань, колишній пілот-камікадзе Коїті Сікісіма та його дружина Норіко виховують прийомну доньку Акіко. Норіко пережила попередню атаку Годзілли на Токіо, і в її організмі залишилися клітини монстра. На місто Мацумото нападає крилата істота; спроба зупинити її блискавкою дає зворотний ефект — після розряду істота мутує в триголового Гідору. Коли повертається і Годзілла, команда інженера Кендзі Ноди вирішує заманити обох монстрів у зруйнований район Ґіндза в Токіо і зіштовхнути їх у бою. Коїті знову сідає за штурвал, а зв'язок Норіко з Годзіллою стає частиною плану — для подружжя це означає ризик, що Акіко знову залишиться без батьків.

Касовий прорив і рекорди прокату

За перший вікенд у США та Канаді «Годзілла мінус нуль» зібрала 31,6 млн доларів, обійшовши в чарті анімаційний фільм «Кіт у капелюсі» і показавши найбільший старт в історії дистриб'ютора GKIDS. Стрічка вийшла у 3254 кінотеатрах, а світові збори за стартовий вікенд сягнули 63 млн доларів при бюджеті близько 13 млн. У Японії фільм уже заробив близько 17 млн доларів, раніше встановивши локальний рекорд за зборами в перший день.

IMAX і глядацькі оцінки

Картина увійшла в історію як перша японська стрічка, знята спеціально для преміального формату IMAX: саме на IMAX-зали припало близько 40% усієї каси фільму за стартовий вікенд у США. За шкалою CinemaScore глядачі дали картині найвищу оцінку «A», а рейтинг свіжості на агрегаторі Rotten Tomatoes зафіксувався на позначці 96% позитивних відгуків. Таким чином, сиквел повторив фінансовий і репутаційний тріумф першої частини, підтвердивши сталий інтерес північноамериканської аудиторії до японського кайдзю-кіно в преміальному форматі.