Генеральний директор Google Сундар Пічай зробив заяву, яку можна вважати переломним моментом для всієї індустрії цифрових медіа. У інтерв'ю подкасту Decoder, записаному одразу після конференції Google I/O 2026, голова корпорації фактично визнав сценарій, який індустрія називає «Google Zero» — поступове зникнення пошукового трафіку для сторонніх сайтів.
Раніше Пічай уникав подібних формулювань, але тепер позиція змінилася. Голова компанії відкрито говорить про перехід пошуку до моделі, де штучний інтелект відповідає на запитання прямо всередині видачі та самостійно виконує завдання користувача. Це означає, що користувачі все рідше переходитимуть за посиланнями на зовнішні ресурси.
Удар по бізнес-моделі незалежних видань
Для власників інформаційних порталів це шокуюча новина. Суть проблеми проста: раніше користувачі заходили в пошукові системи, щоб знайти інформацію, і перенаправлялися на сайти. Чим більше заходів, тим вища відвідуваність і, як наслідок, дохід від реклами. Тепер, коли алгоритми самі генерують відповіді, трафік на сайти може обвалитися, ставлячи під загрозу існування незалежних медіа.
Втім, для російського ринку це не зовсім несподіванка. В Росії вже давно діє і розвивається Аліса AI — нейромережа Яндекса, яка демонструє схожі тенденції. Великі видавці вже готуються до «наступного етапу розвитку інтернету», де інформація споживається всередині самої пошукової системи, а не на зовнішніх сторінках.
Досвід Бурятії: від партійного контролю до цифрових гігантів
У Бурятії ситуація має свої особливості. Тут діють близько десятка затребуваних ресурсів. Серед них виділяється сайт burunen.ru, який займає гідне місце в топі завдяки унікальній бізнес-моделі. Його фішки — російсько-бурятська двомовність, роль рупору монголоязичного світу та наявність Правового порталу РБ. Публікація документів у цьому реєстрі надає їм законної юридичної сили, що створює фундамент, на якому тримається життя порталу ІД «Буряад унэн».
Тим не менш, прогноз Пічая змушує не спочивати на лаврах. Історія трансформації пострадянських ЗМІ показує, що виживають лише ті, хто вміє адаптуватися. Журналісти пройшли через партійний ідеологічний контроль, масові радянські тиражі, прихід свободи друку та навалу таблоїдів.
Еволюція контенту та виклики майбутнього
Інтернет вже змінював характер роботи журналістів. Ще наприкінці 90-х, з появою необмеженого доступу до мережі, багато хто став «слизувати» готові тексти, видаючи їх за свої. Замість того щоб йти в рейд з поліцією, можна було скомпонувати статтю з чужих джерел. Досвідчене око визначало плагіат, але суть роботи змінилася.
Тепер настає нова ера. Чим більше відповідей ШІ видає без переходу за посиланнями, тим менше причин у користувача відкривати оригінальні сторінки. Веб не зникне повністю, але він зміниться. Як зазначив один із колег, можливо, доведеться «піти в будівельники», але поборотися з засиллям інтернет-гігантів ще можна. Головна задача зараз — нащупати альтернативні способи взаємодії з аудиторією, у тому числі за допомогою того ж штучного інтелекту.