Видання Tom's Hardware опублікувало результати тестування трьох із перших п'яти ноутбуків лінійки Googlebook — Lenovo Googlebook 15, HP Googlebook 14 та Dell XPS Googlebook. Загальний висновок редакції: пристрої добре зібрані, оснащені якісними дисплеями і загалом повторюють знайомі на ринку моделі виробників, проте операційна система поки що не забезпечує комфортної повсякденної роботи. Платформа багато в чому перейняла логіку Android, проте вибір програмного забезпечення та можливості взаємодії з іншими пристроями, за оцінкою тестувальників, залишають бажати кращого.

Дизайн та апаратна частина

Як зазначає Tom's Hardware, перші Googlebook багато в чому повторюють наявні моделі партнерів. В основу HP Googlebook 14 лягла модель HP OmniBook Ultra, а Dell XPS Googlebook практично повністю копіює Dell XPS 13. Окремо виділяється Lenovo Googlebook 15: у нього білий корпус, у якому поєднуються вуглецеве волокно, алюміній і магній, 15,3-дюймовий екран та маса 1,29 кг. Характерною спільною деталлю всіх моделей стала світлодіодна смуга Glowbar, що змінює колір залежно від стану пристрою: під час увімкнення та переходу в сплячий режим підсвічування стає райдужним, при зверненні до ШІ-помічника Gemini воно реагує на голос, а під час підключення живлення відображає рівень заряду червоним, жовтим або зеленим кольором. На клавіатурі виділена клавіша «G», що відкриває меню додатків і підтримує комбінації клавіш, а функціональні клавіші F1–F3, як і в старих версіях Android, відповідають за повернення, перехід на головний екран та відображення відкритих додатків.

Продуктивність та автономність

HP Googlebook 14 та Dell XPS Googlebook працюють на чипі Qualcomm X Elite X1-80-100, тоді як Lenovo Googlebook 15 побудований на Intel Core Ultra 5 325 (Panther Lake). У Geekbench 7 чипи Qualcomm показали себе краще, особливо у багатопотокових тестах, а також у графічному тесті 3DMark Steel Nomad Light. Lenovo, зі свого боку, виявився швидшим у WebXPRT4, що оцінює продуктивність у вебзастосунках. Час автономної роботи виявився відносно скромним: у тесті з послідовним відкриттям 30 сайтів за яскравості екрана 150 кд/м² комп'ютер Lenovo пропрацював 11 годин 52 хвилини, HP — 10 годин 25 хвилин, а Dell — 10 годин 4 хвилини. Усі протестовані пристрої мають щонайменше 16 Гбайт пам'яті, з яких постійно зайнято 7–8 Гбайт; редакція пов'язує це, ймовірно, з ШІ-моделями, що працюють у фоновому режимі.

Інтерфейс та програмна екосистема

Інтерфейс Googlebook OS багато в чому повторює Android: внизу розташована панель завдань, яку не можна перемістити, а зверху — рядок стану з годинником, датою, швидкими налаштуваннями та перемикачем функції Magic Cursor. На практиці відстані між елементами інтерфейсу часто розраховані на керування пальцем через сенсорний екран. У файлового менеджера відсутні кнопки «Вперед» і «Назад», а папки на бічній панелі не можна ні закріпити, ні переставити. У Chrome не підтримуються кілька профілів — неприємний сюрприз для тих, хто розділяє особисті та робочі облікові записи. Додатки встановлюються тільки через «Play Маркет» — на відміну від Microsoft Windows, Apple macOS і Linux. Для них передбачено п'ять класів сумісності: від розроблених спочатку для ПК з урахуванням клавіатури та миші до розрахованих тільки на смартфони. До першої категорії належать, наприклад, Adobe Photoshop, Obsidian, Notability, Zoom та Microsoft Office, тоді як власні «Google Календар» і Gmail по суті є вебзастосунками в окремих оболонках. Програми для Linux запускаються через віртуальну машину Debian, але працюють із затримками, у звуку чутні перешкоди, а запускати їх як звичайні системні додатки не можна. Запуск додатків на процесорах Intel викликає додаткові складнощі, тоді як у комп'ютерів на чипах Qualcomm проблем менше.

Інтеграція зі смартфонами та ШІ-функції

Платформа Googlebook обіцяє тісну інтеграцію зі смартфонами, проте найширший набір можливостей доступний лише пристроям під керуванням Android 17. Samsung Galaxy S23 з більш ранньою версією системи підключився без проблем, але працював нестабільно: сповіщення надходили не завжди, деякі файли не вдавалося перетягнути, а під час трансляції додатків спостерігалися підгальмовування. Водночас запуск окремого додатка смартфона на ноутбуці дає змогу продовжувати користуватися телефоном для інших завдань, на відміну від простого дублювання екрана. Доступна функція Magic Cursor, що дає змогу обвести об'єкт на екрані та відправити його на аналіз ШІ, а також створення віджетів за запитом, хоча набір можливостей обмежений. Окремо відзначено систему голосового введення Rambler, користуватися якою доволі зручно, а до числа протестованих ШІ-інструментів увійшов і асистент програміста Antigravity.

Підсумки

Підсумовуючи результати, Tom's Hardware констатує, що перші Googlebook — це якісно зібрані пристрої з хорошими екранами, але з операційною системою, яка ще не доопрацьована до рівня звичних настільних платформ. Обмежений вибір ПЗ, залежність від «Play Маркета», проблеми із запуском Linux-додатків та нестабільна інтеграція зі смартфонами на старих версіях Android — основні слабкі місця, які Google має усунути під час розвитку платформи.