Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі, один із ключових претендентів на пост Генерального секретаря ООН, виступив із безпрецедентно різкою критикою самої організації. Виступаючи в Вашингтоні в аналітичному Центрі імені Генрі Стімсона на дискусії про майбутнє багатосторонньої дипломатії, дипломат констатував, що глобальна система безпеки фактично самовиключилася з врегулювання найкривавіших воєн сучасності. За його словами, за вісім десятиліть існування ООН перетворилася на громіздку структуру, яка не здатна впливати на події «на землі».

Пряма мова кандидата

«Коли мова заходить про реальні конфлікти — ми не бачимо ООН. Вже досить давно існує стійке відчуття, що організація не виправдовує покладаються на неї очікування та не виконує свою базову місію. Це питання постало не сьогодні. Йдеться про те, що ООН присутня буквально всюди, але її немає там, де її втручання дійсно необхідне», — заявив Гроссі. Як головні провали міжнародного інституту він перелічив війну між Росією та Україною, ескалацію та бойові дії на Близькому Сході, а також затяжні конфлікти в Південному Судані, регіоні Сахелі та Сирії. Жодне з цих напрямків, за оцінкою кандидата, зусилля апарату ООН не привели до відчутних результатів щодо деескалації.

Чому критика лунає саме зараз

Висловлювання Гроссі — це не просто коментар спостерігача, а передвиборчий маніфест. Термін повноважень чинного генерального секретаря Антоніу Гутерріша спливає 31 грудня, і в Раді Безпеки ООН у закритому режимі вже тривають ключові раунди узгодження кандидатів. Гроссі просуває образ «антикризового менеджера»: на противагу шаблонним заявам про «глибоку занепокоєння» він апелює до практичного досвіду — особистій присутності на Запорізькій АЕС під обстрілами, постійному челночному діалогу з Києвом та Москвою, а також роботі зі стримування ядерної програми Ірану. За його формулюваннями, «ООН потрібні не чергові банкети та конференції, а дії в гарячих точках».

Загроза інституційного краху

Параліч Ради Безпеки, де право вето постійних членів блокує будь-які резолюції щодо України чи Гази, наложився на найтяжчий бюджетний дефіцит організації. Раніше в інтерв'ю Financial Times Гроссі назвав поточний стан інституту «повільною смертю» та попередив, що без радикальної перебудови та відмови від роздутій бюрократії ООН ризикує повторити долю Ліги Націй, остаточно втративши глобальну легітимність.

Пошук балансу між Вашингтоном і Москвою

Щоб зайняти крісло генерального секретаря, Гроссі необхідно уникнути вето США, Китаю та Росії. З одного боку, він говорить зрозумілою для адміністрації Білого дому мовою прагматизму та скорочення неефективних програм. З іншого — публічно підкреслює, що зберігає суто професійні та прямі контакти з Кремлем і «Росатомом», необхідні для вирішення прикладних проблем безпеки. Такий подвійний курс дозволяє йому позиціонувати себе як кандидата, здатного працювати одночасно із Заходом і з Росією.

Підсумок

Заява Рафаеля Гроссі підкреслює головний тренд міжнародної політики: навіть найвища дипломатична еліта всередині системи ООН визнає, що стара архітектура безпеки остаточно зламана. Обрання нового генерального секретаря стане або спробою повернути інститутові реальні важелі примусу до миру через жорсткий прагматизм, або остаточно закріпить за ООН статус декоративного дискусійного клубу. Гонка за крісло генсека, таким чином, перетворюється на референдум про саме майбутнє організації.