--- title: "ГУР розкрило характеристики нової модифікації «Герань-5»: К5-К перетворили на малогабаритну крилату ракету" description: "ГУР розкрило характеристики нової модифікації російського БПЛА «Герань-5» К5-К: стеля 6 км, швидкість до 1000 км/год, термобарична бойова частина та силова установка з китайських комплектуючих." date: 2026-11-09T07:57:10.185Z lang: uk url: https://xab.info/uk/posts/gur-rozkrila-harakteristiki-geran-5-k5-k tags: [geran-5, ukraine, drones, gur, military-tech, russia] author: "Олександр Буран, Андрій Косинко" publisher: "XAB.info" --- # ГУР розкрило характеристики нової модифікації «Герань-5»: К5-К перетворили на малогабаритну крилату ракету ![Реактивний безпілотник Герань-5 К5-К на пусковій установці перед запуском](https://xab.info/media/2026/11/09/gur-rozkrila-harakteristiki-geran-5-k5-k/gur-rozkrila-harakteristiki-geran-5-k5-k-1.webp) ## Ключові тези - ГУР МО України класифікує нову модифікацію «Герань-5» К5-К як малогабаритну крилату ракету, застосування якої розпочалося на початку осені 2026 року. - У К5-К висотну межу польоту збільшено до 6 км, крейсерську швидкість — понад 450 км/год, максимальну — до 1000 км/год; дальність 1000 км і бойову частину 90 кг (ТББЧ-90) збережено. - Авіоніка ідентична «Герань-4 Сікер», додано оптико-електронну систему «Сусанін» на базі мікрокомп'ютера Coke Pi з камерою подвійного діапазону. - Силова установка — ТРД-200 з Алабуги на китайських комплектуючих; серед 93 електронних компонентів переважають деталі зі США, Китаю та Швейцарії. - Середній показник перехоплення українськими ППО дронів типу «Герань-4» становить близько 60%. Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало результати аналізу нової модифікації російського реактивного безпілотника «Герань-5», що отримала індекс К5-К. За даними ГУР, на початку осені 2026 року російські військові почали застосовувати цей зразок для ударів по містах України. Експерти відомства класифікують К5-К за аеродинамічною схемою та тактико-технічними характеристиками як малогабаритну крилату ракету, що відрізняє її від попередніх версій «Герані-5» та наближає до класу керованої ракетної зброї. ### Аеродинамічна схема та зменшені габарити Планер К5-К, як і його попередник, побудований за нормальною аеродинамічною схемою: несне крило прямої стрілоподібності розташоване за схемою верхньоплана, хвостове оперення — однокілеве, з нерухомими стабілізаторами та кермом напрямку. При цьому нова модифікація коротша за звичайну «Герань-5» за довжиною та розмахом крил. У Росії, за оцінкою ГУР, було проведено роботу з покращення аеродинамічних характеристик фюзеляжу з метою підвищення швидкісних та висотних показників апарата. ### Швидкісні та висотні характеристики Верхня межа польоту у К5-К збільшена з 5 до 6 км. Крейсерська швидкість зросла до понад 450 км/год, а в окремих маневрах максимальна може сягати 1000 км/год. Дальність польоту та маса бойової частини залишилися незмінними — 1000 км та 90 кг відповідно. У дослідженому зразку, за даними розвідки, встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-90. ### Авіоніка та система наведення «Сусанін» Авіоніка К5-К, згідно з ГУР, ідентична останнім версіям реактивного БПЛА «Герань-4 Сікер»: польотний контролер, інерціальна навігаційна система «SADRA seeker» з модулем «МОХ», локалізована копія 16-елементної CRP-антени Harxon GI-006, трекер та mesh-модуль. Окремо відзначається блок нової оптико-електронної кореляційної системи «Сусанін», яку раніше виявляли у «Герані-4». Система порівнює зображення з оптичного датчика з еталонним, завантаженим у пам'ять мікрокомп'ютера, для контролю відповідності маршруту від точки пуску до точки прицілювання. У дослідженій К5 як оптичний датчик використовувалася камера подвійного діапазону, а блок обробки інформації являє собою мікрокомп'ютер Coke Pi у пластиковому корпусі з відповідним маркуванням. ### Силова установка та походження комплектуючих Як силову установку в К5-К застосовують турбореактивний двигун ТРД-200, зібраний в Алабузі з китайських комплектуючих. За результатами аналізу, з 93 електронних компонентів найбільшу частку становлять деталі виробників зі США, Китаю та Швейцарії, що вказує на залежність російської реактивної авіоніки від закордонного імпорту. ### Контекст застосування та ефективність ППО Як нагадує ГУР, російські реактивні дрони здатні досягати навіть західних регіонів України, а дальність їхнього польоту визначається технічними характеристиками, запасом пального та бортовим обладнанням. Одночасно українська система протиповітряної оборони поступово підвищує ефективність перехоплення таких апаратів: на цей час середній показник знищення безпілотників типу «Герань-4» становить близько 60%. ## Перевірка фактів і джерела - [Превратили в ракету: в ГУР раскрыли характеристики новейшей модификации "Герань-5"](https://www.rbc.ua/ukr/news/peretvorili-raketu-gur-rozkrili-harakteristiki-1794210617.html) - Першоджерело: повідомлення ГУР МО України про характеристики К5-К (габарити, стеля 6 км, швидкість до 1000 км/год, ТББЧ-90, ТРД-200 з Алабуги, система «Сусанін», Coke Pi). Заяви розвідки, незалежна верифікація відсутня. ## Часті запитання ### Що таке «Герань-5 К5-К»? За даними ГУР МО України, це нова модифікація російського реактивного БПЛА «Герань-5», яку експерти класифікують як малогабаритну крилату ракету. Її застосування для ударів по містах України, за заявою відомства, почалося на початку осені 2026 року. ### Чим К5-К відрізняється від звичайної «Герані-5»? Нова модифікація коротша за довжиною та розмахом крил, має покращену аеродинаміку фюзеляжу, збільшену межу висоти польоту (до 6 км) та вищу швидкість (крейсерська понад 450 км/год, максимальна до 1000 км/год). Дальність (1000 км) та маса бойової частини (90 кг) залишилися незмінними. ### Яка бойова частина та силова установка встановлені в К5-К? Згідно з ГУР, у дослідженому зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-90, а як силову установку використовують турбореактивний двигун ТРД-200, зібраний в Алабузі з китайських комплектуючих. ### Наскільки ефективно українське ППО перехоплює такі дрони? За даними, наведеними в повідомленні ГУР, середній показник знищення безпілотників типу «Герань-4» українським ППО становить близько 60%.