Генеральний штаб Збройних сил України через Головне управління розвідки (ГУР) опублікував детальний технічний розбір балістичної ракети 3М22 комплексу «Циркон» — найдорожчого ударного засобу в арсеналі Російської Федерації. За даними розвідки, розкриті не лише конструктивні особливості ракети, а й підприємства, залучені до її виробництва, а також іноземне обладнання, яке вони використовують. Публікацію, яку першим передало видання РБК-Україна, приурочено до активного застосування Росією нових балістичних систем по українських містах і до наростаючого дефіциту засобів ППО на тлі підготовки до осінньо-зимового періоду.

Корабельна зброя, адаптована під берег

Згідно з даними ГУР, індекс «М» у позначенні 3М22 вказує на початкове призначення ракети — засіб ураження кораблів. Систему розробляли для атомних підводних човнів і фрегатів проєкту 22350, оснащених універсальною комплексною системою озброєння (УКСК) 3С14. Однак у ході російсько-української війни, зіткнувшись із серйозними обмеженнями у застосуванні флоту в Чорному морі, Росія була змушена адаптувати ракети 3М22 для запуску з берегових ракетних комплексів «Бастион-М». Це рішення, за оцінкою українських аналітиків, свідчить про те, що морська складова стратегічного наступу РФ фактично нереалізована, а дороге озброєння переорієнтується під наземні пускові установки.

Бойова частина та аеродинаміка: титановий хвіст і малий заряд

Одним із найпоказовіших фактів, розкритих ГУР, є вага бойової частини 3М22 — близько 120 кг. Для ракети, яку в Кремлі позиціонують як найдорожчий ударний засіб у країні, це вкрай скромний показник. Для порівняння: крилата ракета малого класу «Бандероль» несе бойову частину масою 150 кг, тобто перевищує «Циркон» за руйнівним потенціалом при суттєво нижчій вартості. У хвостовому відсіку ракети розташовані електрогідравлічні рульові агрегати та аеродинамічні рулі, які є основними керуючими поверхнями. У транспортному положенні рулі складені, а після виходу з контейнера розкриваються. Уся хвостова частина ракети виготовлена з титану — матеріал, що забезпечує міцність при надзвукових навантаженнях, але суттєво збільшує вартість виробу.

Двигунова установка та система наведення

Після виходу ракети з контейнера корабля або берегового комплексу «Бастион-М» запускається стартовий твердопаливний двигун, який виводить виріб на необхідну висоту і швидкість. Після його відділення вмикається основний маршовий двигун, також твердопаливний. За початкове встановлення ракети на курс точки прицілювання відповідають двигуни системи орієнтації та стабілізації, розташовані на захисному обтекателі, який згодом відділяється. Система наведення комбінована: на маршовій стадії польоту ракета орієнтується за інерційною навігаційною системою, а на фінальному етапі вмикає активну головку радіолокаційного самонаведення. Бортowy цифровий обчислювальний комплекс «Багет-83», встановлений на ракеті, є типовим для всіх російських балістичних ракет і не є унікальною розробкою.

Суперечливі дані

Ключова розбіжність між заявами російської сторони та даними української розвідки стосується максимальної швидкості польоту. У відкритих російських джерелах і офіційних заявах стверджується, що на окремих етапах польоту «Циркон» здатний досягати швидкості 9 Махів. Однак, за даними ГУР, зафіксована максимальна швидкість польоту ракети 3М22 не перевищує 6,8 Маха, причому цей показник не підтримується протягом усього польоту. Таким чином, реальні аеродинамічні характеристики ракети суттєво нижчі за рекламні, а заявлений «гіперзвуковий» статус у значенні стійкого польоту на швидкості понад 5 Махів на всьому протяженні траєкторії не підтверджується. Додаткова суперечність стосується бойової частини: при вартості ракети, багаторазово перевищуючій вартість крилатих аналогів, її руйнівний потенціал (120 кг) поступається навіть малим крилатим ракетам, на кшталт «Бандеролі» (150 кг), що ставить під сумнів економічну ефективність застосування 3М22 по наземних цілях.

Контекст: дефіцит ППО та нові загрози

Публікація даних про «Циркон» збіглася зі повідомленнями про початок ударів по Києву оновленою балістичною ракетою під умовною назвою «Іскандер-1000», яка завдяки збільшеному двигуну та розширеній пусковій установі здатна уражати цілі на більшій дистанції. На цьому тлі спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив про дефіцит ракет для систем ППО — як для зенітних комплексів Patriot, так і для наземних та авіаційних платформ. За його словами, питання зміцнення захисту українського неба на осінньо-зимовий період лунало в кожній розмові президента Володимира Зеленського з лідерами європейських держав. Розкриття ГУР характеристик «Циркона» в такий момент виглядає не лише як інформаційна операція, а й як спроба обґрунтувати перед західними партнерами необхідність термінового розширення постачання засобів протиповітряної оборони, здатних перехоплювати високоспродувані балістичні цілі.