Головне управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України опублікувало перелік російських наукових та вищих навчальних закладів, які, за даними української розвідки, безпосередньо беруть участь у розробці озброєнь, ракет та перспективних безпілотних систем для військово-промислового комплексу РФ. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення ГУР МО. У розвідці підкреслюють, що йдеться не про разові проєкти, а про системну інтеграцію академічної науки в оборонний цикл: від підготовки кадрів до прикладних розробок військового та подвійного призначення.

Кадрове забезпечення оборонного сектору

Аналітики ГУР вказали, що російські виші здійснюють підготовку інженерно-техничних кадрів для ВПК, укладають угоди про співпрацю з виробниками озброєнь, готують операторів БПЛА для підрозділів Збройних сил РФ, а також проводять дослідження і ведуть розробки у сфері технологій військового та подвійного призначення. За оцінкою української розвідки, саме такі установи формують кадровий та технологічний фундамент, на якому тримається виробництво озброєнь, що використовуються під час війни.

Названо конкретні установи

Серед розкритих структур — Сколківський інститут науки і технологій (Сколтех), який, за даними ГУР, розробляє протиожеледне покриття для БПЛА та технології виготовлення турбінних лопаток авіаційних двигунів. Московський фізико-техничний інститут (МФТІ), як зазначається, залучений до розробки систем комп'ютерного зору в партнерстві з холдингом «Високоточні комплекси» держкорпорації «Ростех». Чуваський державний університет ім. І. М. Ульянова, за інформацією розвідки, готує інженерно-техничні кадри для виробника завадозахищених навігаційних модулів «Комета» — АТ «ВНІІР-Прогрес» — та реалізує з ним спільні науково-дослідні та інноваційні проєкти.

Від лабораторії до бойового застосування

Результати такого співробітництва, за оцінкою ГУР, надалі використовуються для розвитку оборонних технологій в РФ, основним споживачем яких в умовах війни є російський військово-промисловий комплекс. У повідомленні наводяться конкретні приклади: машинний зір для ударних БПЛА, гвинти для армійської авіації, інтегральні схеми для бортових систем крилатих ракет та інші компоненти, без яких неможливе серійне виробництво сучасних озброєнь.

Контекст: дальність дронів і модернізація ракет

Раніше РБК-Україна повідомляло, що російські реактивні безпілотники здатні подолати значні відстані та досягати західних областей України, а їхня дальність залежить від технічних характеристик, запасу пального та обладнання на борту. Зазначалося також, що доопрацьовані безпілотні апарати типу «Гербер» можуть подолати відстань до 1200 кілометрів і нести збільшений боєзаряд. У зв'язці з цим, за даними ГУР, які раніше наводив УНІАН, Росія до кінця року планує збільшити обсяги виробництва балістичних ракет і випробувати ще один тип ракети дальністю до 800 км, а також модернізує балістичні ракеті 9М723 для комплексів «Іскандер» (версія «Іскандер-1000» із дальністю 550–700 км). У розвідці нагадують, що Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, який забороняв наземні балістичні та крилаті ракети дальністю 500–5500 км, вже не діє, що, за їхньою оцінкою, зніло колишні обмеження на розвиток такого арсеналу.