Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало детальний розбір учасників російського проєкту низькоорбітальної супутникової системи широкосмугового передавання даних «Рассвет», який у Києві позиціонують як функціональну заміну Starlink. За даними пресслужби ГУР, система включає орбітальне угруповання низькоорбітальних апаратів, наземну інфраструктуру управління, шлюзові станції та абонентські термінали для стаціонарних і рухомих об'єктів. Кооперація з її створення об'єднує IT-компанії, виробників мікроелектроніки, наукові центри, структури «Роскосмосу» та міністерства оборони РФ.
«Бюро 1440» та «ІКС Холдинг» — ядро промислової кооперації
Ключовим підприємством у реалізації проєкту, за оцінкою української розвідки, є ТОВ «Бюро 1440», що входить до IT-конгломерату «ІКС Холдинг». Підприємства холдингу, згідно з розкритими даними, постачають компоненти, виробляють сонячні панелі, абонентське обладнання, друковані плати, електронні модулі та інші складові системи. Таким чином, цивільний IT-сектор Росії, за версією ГУР, забезпечує значну частину апаратної бази військового супутникового проєкту.
Роль «Роскосмосу» та військового відомства
«Роскосмос» та інші підприємства аерокосмічної галузі РФ, за даними розвідки, відповідають за розробку та виробництво ракет-носіїв, розгінних блоків, електрореактивних двигунів, а також за адаптацію супутників, їхню підготовку до запуску та виведення на орбіту. У самій корпорації проєкт «Рассвет» курує безпосередньо її керівник Дмитро Баканов, який раніше очолював АТ «Супутникова система «Гонець», зокрема на етапі співпраці з британською OneWeb та створення спільного підприємства для розвитку послуг низькоорбітального зв'язку на російському ринку. Структури міністерства оборони забезпечують роботу космодрому, взаємодію між учасниками проєкту та подальшу інтеграцію системи у військову інфраструктуру зв'язку РФ. Одним із інвесторів, що забезпечили фінансову підтримку розробки, виступив банк ВТБ.
Військове призначення та плани інтеграції
ГУР наголошує, що «Рассвет» для Росії — передусім військова система зв'язку, і в перспективі противник планує її широке використання в інтересах збройних сил. Уже зафіксовано плани інтеграції супутників у космічну систему забезпечення цілевказування ракетного озброєння, а також дооснащення абонентськими терміналами командно-штабних машин ОТРК «Іскандер-М». Заплановане покриття, за даними розвідки, насамперед охоплює територію України та країн Європейського Союзу.
Хронологія запусків і поточний стан угруповання
Перші 16 серійних супутників угруповання Росія вивела на орбіту в березні 2026 року. Наприкінці травня, за наявними даними, глава «Роскосмосу» Дмитро Баканов заявляв, що апарати працюють у тестовому режимі й ознак військового використання на той момент не спостерігалося. Для забезпечення стабільного зв'язку, за його ж оцінкою, потрібно щонайменше 200–250 супутників. Другий серійний запуск відбувся 19 липня 2026 року — на орбіту було виведено ще 16 апаратів. Для цілодобового покриття, яке обіцяють у Москві, знадобиться понад 250 супутників, що означає необхідність проведення десятків додаткових запусків у найближчі місяці.
Контекст: чому «Рассвет» називають заміною Starlink
Назви проєкту та його функціональне позиціювання напряму вказують на намір Москви створити власну низькоорбітальну інфраструктуру широкосмугового зв'язку, здатну конкурувати з комерційними системами, насамперед з американським Starlink. однак, на відміну від Starlink, «Рассвет» від самого початку проєктується з акцентом на військове застосування та інтеграцію в систему управління ракетним озброєнням, що робить його не просто телекомунікаційним, а стратегічним озброєним об'єктом. Розкриття структури проєкту українською розвідкою дозволяє західним партнерам і українському командуванню точніше оцінювати строки, в які російське угруповання досягне оперативної готовності.