Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало масштабні дані про промислову кооперацію, що забезпечує виробництво ключових ракетних систем російського арсеналу. На спеціалізованому порталі «War&Sanctions» були оприлюднені відомості про 155 підприємств, що входять до складу або перебувають під управлінням холдингу «Роселектроніка» — структурного підрозділу російської державної корпорації «Ростех». Як повідомили в пресслужбі ГУР МО України, ці підприємства безпосередньо залучені до кооперації з випуску балістичних ракет 9М723 ОТРК «Іскандер-М» та гіперзвукових ракет 3М22 «Циркон».

Що таке «Роселектроніка» і чому вона критично важлива для російського ВПК

Холдинг «Роселектроніка» об'єднує підприємства, що спеціалізуються на розробці та виробництві радіоелектронних компонентів і технологій, засобів і систем зв'язку, автоматизованих систем управління, робототехнічних комплексів, надвисокочастотної електроніки, обчислювальної техніки та телекомунікаційного обладнання. За даними ГУР, продукція цих заводів використовується в усьому переліку російської зброї — від балістичних і крилатих ракет до безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби, військової техніки, а також систем радіолокації та зв'язку армійської, фронтової та стратегічної авіації. Таким чином, «Роселектроніка» є одним із ключових вузлів технологічного ланцюга російського військово-промислового комплексу, без якого неможливе серійне виробництво сучасних ракетних комплексів.

Санкційний вакуум навколо «Циркона» та половина списку підприємств

Особливу увагу в оприлюднених даних привертає той факт, що ракета 3М22 «Циркон» на момент публікації не перебуває під санкціями жодної країни санкційної коаліції. Аналогічна ситуація спостерігається і з майже половиною всіх 155 підприємств холдингу, дані про які були оприлюднені. При цьому ГУР зазначає, що наявність інших підприємств у санкційних списках більшості країн-партнерів мало мінімальний вплив на загальні обсяги виробництва розглянутих ракет. У розвідувальному відомстві підкреслюють, що це не означає неефективності санкційного тиску як такого, а свідчить насамперед про необхідність вдосконалення механізмів контролю за дотриманням обмежень та посилення відповідальності за їх порушення. Фактично йдеться про системну прогалину: навіть при включенні частини заводів до санкційних переліків, виробничі ланцюги зберігають працездатність завдяки неохваченим структурам.

Контекст: п'ятикратне зростання застосування реактивних БПЛА Росією

Публікація даних про ракетне виробництво відбувається на тлі різкої ескалації повітряних атак з боку Росії. Як раніше повідомляло РБК-Україна зі посиланням на дані української сторони, у липні–серпні 2026 року Росія збільшила застосування реактивних дронів у п'ять разів. За останній місяць проти України було застосовано понад 2800 реактивних БПЛА. За наявними оцінками, під час деяких атак реактивні безпілотники складають до двох третин від загальної кількості застосовуваних дронів. Цей тренд свідчить про те, що російський ВПК не лише підтримує, а й збільшує випуск засобів ураження, що робить питання санкційного тиску на виробничі потужності ще більш актуальним.

Ширше за ракету: «Іскандер-К» та удари по пусковим установкам

Раніше ГУР уже публікувало детальні дані про конструкцію та виробників крилатої ракети «Іскандер-К», що дозволяє говорити про системний характер розвідувальної роботи української сторони з картирування російського ракетного виробництва. Паралельно, за повідомленнями українських ЗМІ, у Криму були зафіксовані удари по колонам пускових установок для ракетних комплексів, що свідчить про спроби фізично нейтралізувати інфраструктуру, пов'язану з розслідуваними підприємствами. Сумісність цих даних формує цілісну картину: з одного боку, розвідка фіксує масштаби промислової кооперації, з іншого — демонструє вразливість конкретних об'єктів ракетного комплексу.