У сфері кібербезпеки сформувалася нова і, за оцінками експертів, вкрай небезпечна тенденція: кіберзлочинці почали використовувати ботів, які маскуються під агентів штучного інтелекту, для виведення з ладу серверів компаній. Аналітики міжнародної компанії StormWall, що спеціалізується на інформаційній безпеці, у вересні та жовтні 2026 року зафіксували перші великі DDoS-атаки, замасковані під офіційні нейромережі. За повідомленням ТАСС, хоча подібні схеми раніше вже спостерігалися в низці країн світу, щодо крупних організацій вони були застосовані в такому вигляді вперше.
Хто став ціллю: ЗМІ, маркетплейси та банки
Кібератаки переважно зачепили чотири ключові сектори цифрової економіки. Основний удар припав на засоби масової інформації — на їхню частку припало 32 відсотки всіх зафіксованих атак, насамперед на новинні портали та медіаплатформи. На другому місці опинилися інтернет-магазини та великі торгові маркетплейси (26 відсотків), на третьому — банківські та фінансові організації, включаючи платіжні системи та фінансові послуги (17 відсотків), а замикає список телекомунікаційний сектор — оператори зв'язку та інтернет-провайдери (14 відсотків).
Як влаштована схема: чому захист не спрацьовує
Найнебезпечніший бік цієї атаки полягає в тому, що компанії, того не відаючи, самі «відчиняють двері» для кіберзлочинців. Сьогодні багато ЗМІ та онлайн-магазинів навмисно надають вільний доступ до своїх веб-ресурсів для ботів штучного інтелекту, щоб такі системи, як ChatGPT, DeepSeek і Gemini, могли індексувати їхній контент при формуванні відповідей користувачам. Хакери використовують саме цю можливість: вони маскують шкідливих ботів під нібито корисні й офіційні алгоритми нейромереж. Системи безпеки, приймаючи ці запити за легітимний штучний інтелект, не блокують їх, і під натиском мільйонів фальшивих запитів робота сайтів та додатків повністю паралізується.
Рекомендації експертів: глибока верифікація
Спеціалісти попереджають, що навіть якщо компанії зацікавлені в індексації своїх ресурсів штучним інтелектом, вони зобов'язані впроваджувати системи глибокої верифікації. Такі механізми повинні суворо перевіряти, чи дійсно IP-адреси та запити, що надходять, належать справжнім нейромережам, а не шкідливим ботам, замаскованим під них. Без подібної верифікації прагнення бути «видимим» для ШІ перетворюється на вразливість, яку атакуючі можуть експлуатувати для масового обрушення інфраструктури.
