Українські сили протиповітряної оборони第二天 поспіль перехоплюють реактивні ракети «Герань-5» у районі Києва, повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву експерта з військових технологій Сергія «Флеша» Бескрестнова в Telegram. За його словами, російські військові запускають ці боєприпаси з дистанції близько 400 кілометрів, що робить їх однією з найскладніших для перехопу цілей у поточній повітряній загрозі. При цьому, як зазначає експерт, саме системи ППО, а не автономні перехоплювачі, демонструють високу результативність у знищенні цього озброєння.

Тактика запуску з 400 кілометрів

Ключовою особливістю атак «Герань-5», на якій акцентує увагу «Флеш», є дальність запуску — порядку 400 кілометрів. Така дистанція дозволяє противнику утримувати засоби ураження за межами досяжності ряду зенітних комплексів і водночас створювати значний час на підліт, що ускладнює завдання своєчасного виявлення та супроводу цілі. Раніше РБК-Україна відзначало, що Росія застосовує невелику кількість реактивних дронів хвилями з метою паралізувати роботу інфраструктури Києва, змушуючи ППО розподіляти обмежений запас перехоплювачів на численні цілі.

Чому реактивні перехоплювачі не працюють

«Реактивні перехоплювачі тут не дуже допоможуть», — констатує експерт. Причина, за його логікою, криється в кінематиці та швидкості цілі: реактивна «Герань-5» рухається значно швидше за класичні гвинтові «Шахеди», проти яких автономні перехоплювачі й розроблялися. Для ефективного ураження високосхідної реактивної цілі потрібні системи з відповідними характеристиками розгону та наведення, якими звичайні дрони-перехоплювачі не володіють. Звідси висновок: основне навантаження по нейтралізації таких цілей несуть традиційні зенітні ракетні комплекси ППО.

Зростання виробництва та єдині маршрути

Окрім тактичних деталей, «Флеш» вказує на стратегічну лінію Москви: Росія продовжує нарощувати виробництво ударних безпілотників, роблячи ставку на швидкіші цілі. Це означає, що в перспективі частка реактивних апаратів у складі атак може зростати, що вимагатиме від української ППО адаптації та перерозподілу ресурсів. Окремо експерт відзначає, що російські реактивні дрони «Шахед» слідують до Києва по єдиному маршруту — вздовж кордону з Білоруссю, що, з одного боку, спрощує прогнозування напрямків атак, а з іншого — свідчить про стандартизацію тактики противника.

Протирічливі дані

У доступних формулюваннях спостерігається термінологічна невідповідність: в одних повідомленнях «Герань-5» називають «реактивними ракетами», в інших — «реактивними дронами», хоча йдеться про один тип озброєння. Крім того, оцінка ефективності реактивних перехоплювачів («не дуже допоможуть») є експертною думкою, а не підтвердженим у бою статистичним результатом, тому її слід сприймати як аналітичну гіпотезу. Також у супутніх матеріалах згадується падіння уламків перехоплених цілей у житловому масиві Києва, що підтверджує факт роботи ППО, але точні цифри збитих одиниць і координати не розкриваються.