Стабільність для малого бізнесу: позиція голови комітету ВР

В умовах триваючого воєнного стану в Україні питання податкового навантаження на малий бізнес залишається одним із ключових для економічної стабільності країни. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев у інтерв'ю РБК-Україна категорично спростував чутки про можливе підвищення ставок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців (ФОП) у найближчій перспективі. На його думку, будь-які зміни в цій сфері до завершення війни не плануються, оскільки це завдасть удару по сумлінному бізнесу, який і так несе тягар ведення діяльності в екстремальних умовах.

Гетьманцев підкреслив, що рішення про підвищення податків для «спрощенців» не принесе суттєвих надходжень до бюджету, але створить додаткові ризики для підприємців. «Я не бачу у підвищенні єдиного податку суттєвого фінансового потенціалу — там незначні кошти. І я проти будь-яких змін до кінця війни», — заявив депутат, вказуючи на те, що чинна система має виконувати свою первинну функцію — підтримувати самозайнятість та малий бізнес.

Детінізація замість підвищення ставок

Замість підвищення ставок для легального сектору керівництво податкової політики пропонує зосередитися на боротьбі з тіньовим сектором. За оцінками експертів, тіньова економіка в Україні становить близько половини ВВП країни. Гетьманцев вважає, що саме детінізація має стати головним джерелом поповнення державної скарбниці, а не підвищення податків для тих, хто платить їх чесно. «Будь-яке підвищення податків у нинішніх умовах стане штрафом для сумлінного білого бізнесу», — зазначив він.

Особливу увагу в цьому контексті приділяється проблемі відкритої торгівлі контрабандою на ринках та у павільйонах. Депутат закликав до припинення цієї практики, вказуючи на те, що вона завдає колосальної шкоди економіці та створює нерівні умови конкуренції для легальних підприємців. Боротьба з контрабандою та тіньовими схемами розглядається як пріоритетне завдання для відновлення справедливості в податковій системі.

Відстрочка реформ та питання ПДВ

Щодо введення податку на додану вартість (ПДВ) для ФОП, то Гетьманцев підтвердив свою позицію щодо збереження чинних умов до кінця війни. Раніше, у липні 2026 року, Міжнародний валютний фонд (МВФ) погодив перенесення термінів введення ПДВ для фізосіб-підприємців. Тепер закон має набрати чинності з січня 2028 року замість раніше запланованого січня 2027 року. Це рішення закріплено в оновленому меморандумі про співпрацю України з МВФ і залишається одним із структурних маяків програми.

Однак, попри відстрочку, питання реформування системи єдиного податку після завершення війни залишається актуальним. Гетьманцев зазначив, що чинна система з подвійним лімітом (1 млн гривень для всіх та 10 млн гривень для ФОП) використовується великим бізнесом для мінімізації податків, що вимагає перегляду в майбутньому. Рішення щодо ПДВ відкладено до квітня 2027 року, що дає час на підготовку та обговорення необхідних змін.

Підготовка нових змін до Податкового кодексу

Водночас Міністерство фінансів спільно з Державною податковою службою готує зміни до системи єдиного податку для ФОП. Зокрема, для внесення до Верховної Ради готуються зміни до Податкового кодексу, що передбачають введення диференційованих ставок єдиного податку до 10% для платників третьої групи, які надають послуги. Ці зміни спрямовані на створення більш справедливої та прозорої податкової системи, яка враховуватиме специфіку різних видів діяльності.

Підготовка таких змін свідчить про те, що влада усвідомлює необхідність адаптації податкової системи до нових реалій, але водночас намагається не перевантажувати бізнес у період війни. Введення диференційованих ставок дозволить гнучкіше підходити до оподаткування та стимулювати розвиток певних секторів економіки, що особливо важливо в умовах відновлення країни після конфлікту.

Протирічливі дані

Існують певні розбіжності у трактуванні термінів та масштабів запланованих реформ. З одного боку, Гетьманцев заявляє про мораторій на зміни до кінця війни, з іншого — Мінфін вже готує законопроєкт про диференційовані ставки. Деякі експерти вважають, що це може бути спробою підготувати ґрунт для майбутніх змін, навіть якщо вони не будуть впроваджені негайно. Крім того, перенесення введення ПДВ на 2028 рік викликає питання щодо того, наскільки реалістичним буде виконання цієї умови в умовах нестабільної економічної ситуації.

Також існує невизначеність щодо того, як саме відбуватиметься детінізація та які заходи будуть вжиті для боротьби з тіньовим сектором. Гетьманцев говорить про необхідність припинення контрабанди, але не уточнює конкретні механізми реалізації цього завдання. Це створює простір для різних інтерпретацій та очікувань з боку бізнесу та суспільства.