«ООН повільно вмирає»: Шокуюча заява голови МАГАТЕ
13 серпня 2026 року міжнародну спільноту вразила гучна заява одного з найвпливовіших дипломатів сучасності. Рафаель Гроссі, генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), в ексклюзивному інтерв'ю виданню Financial Times не вдався до дипломатичних евфемізмів. Він констатував факт: Організація Об'єднаних Націй у своєму нинішньому вигляді втрачає актуальність та здатність впливати на хід історії. На думку Гроссі, механізми, створені у 1945 році, деградували і більше не здатні ефективно врегулювати сучасні міждержавні конфлікти.
Ця заява пролунала як грім серед ясного неба, враховуючи високий статус спікера. Гроссі, чиє кар'єра тісно пов'язана з ядерною дипломатією та контролем над озброєннями, вказав на системну кризу. Він підкреслив, що відсутність прогресу в запобіганні глобальним катастрофам є ключовим індикатором того, що інститути колективної безпеки застаріли. «Ми спостерігаємо повільну смерть організації, яка колись була стрижнем миру», — підсумував він суть того, що відбувається.
Політичний контекст: Битва за пост Генсека ООН
Експерти сходяться на думці, що така суворі критика є не просто професійною оцінкою. Інтерв'ю було опубліковано на тлі бурхливих дискусій щодо майбутньої зміни керівництва секретаріату ООН. Рафаель Гроссі розглядається багатьма аналітиками як один із головних претендентів на пост наступного Генерального секретаря. Його слова можна розцінити як частину передвиборчої програми: він не просто критикує систему, а й пропонує себе як реформатора, здатного «рятувати» організацію від повного колапсу.
У умовах, коли світ стикається з безпрецедентними викликами — від регіональних воєн до кліматичних криз — фігура Гроссі, який має репутацію жорсткого переговорника, виглядає привабливо для західних країн. Його позиція щодо необхідності радикального перегляду ролі ООН у дипломатичному врегулюванні може стати його козиром у боротьбі за крісло в Нью-Йорку.
Правові рамки та тупик реформ
Проблема, на яку вказав Гроссі, стикається з жорсткими правовими рамками. Структура та повноваження ООН визначені Статутом 1945 року. Ключова відповідальність за мир та безпеку покладається на Раду Безпеки, де право вето постійних членів (П5) часто паралізує прийняття рішень. Будь-які структурні зміни потребують внесення поправок до Статуту, що, у свою чергу, вимагає згоди всіх постійних членів Ради Безпеки. Це створює замкнене коло: ті, хто блокує реформи, є головними бенефіціарами поточної системи.
Процедура обрання Генерального секретаря, регламентована статтею 97 Статуту, також залишається предметом суперечок. Призначення здійснюється Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки, що часто перетворює вибори на закулісну гру великих держав. Гроссі, критикуючи неефективність, фактично ставить під сумнів саму можливість реформування системи «зсередини» без радикальної зміни балансу сил.
Суперечливі дані
Навколо точних формулювань та тональності заяв Гроссі виникли розбіжності в різних інформаційних потоках. З одного боку, в інтерв'ю Financial Times та в цитатах, наведених RBC, акцент зроблено на фразі про «повільну смерть» та втрату актуальності, що звучить як вирок. З іншого боку, в матеріалах Armenpress та деяких аналітичних записках акцент зміщено на конструктивну необхідність бути «реалістом» та адаптуватися до нових реалій.
Одні джерела трактують слова Гроссі як попередження про неминучий крах ООН без негайних реформ. Інші бачать у цьому лише тактичний хід, спрямований на розчищення поля для його власної кандидатури на пост Генсека, пропонуючи «свіжий погляд» на старі проблеми. Поки що немає єдиної думки, чи є це діагнозом термінальної стадії чи закликом до інтенсивної терапії.
