Національний заслужений академічний народний хор імені Григорія Веревки представив оновлений сценічний образ, який помітно відрізняється від звичних нарядів колективу і вже став приводом для активного обговорення в соціальних мережах. Відео з новим образом хор опублікував в Instagram, а за оновленням сценічного стилю, за даними видання Wave RBC.UA, стояла співпраця з українським брендом вишиваного одягу SVARGA. У колективі пояснили, що при роботі над костюмами дизайнери звернулися до традиційних орнаментів і технік вишивки з різних регіонів України, прагнучи зібрати єдиний, але регіонально «цитуючий» образ.
Техніка «білим по білому» та орнаменти з різних регіонів
Ключовим рішенням стало виконання жіночих суконь і чоловічих сорочок у техніці «білим по білому», яку пов'язують з решетилівською вишивкою Полтавщини. При цьому в оформленні костюмів використані мотиви з різних частин країни: на жіночих сукнях — орнамент із Буковини, на чоловічих сорочках — інтерпретація вишивки з села Нетреба на Рівненщині, а на фартуках — переосмислений покутський орнамент, зокрема мотиви з Городенки та Заліщиків. Таким чином, єдиний сценічний стрій зібрано з «цитат» кількох етнографічних зон, що й стало однією з точок напруження в дискусії.
Деталі нового жіночого та чоловічого образу
Жіночий образ побудовано на довгих молочних сукнях-сорочках з об'ємними рукавами і делікатною білою вишивкою; їх доповнюють червоні фартуки, багатоярусні намиста та широкі червоні стрічки на голові. Чоловіки вийшли на сцену в білих вишитих сорочках і темних брюках. Загальний ефект — більш стриманий, «полегшений» порівняно зі звичними сценічними кліше колективу, з акцентом на чистоту крою і контраст білого полотна з червоними акцентами.
Критика в мережі: від «шкільної форми» до звинувачень у незнанні канону
Частина користувачів Threads піддала роботу дизайнерів жорсткій критиці, звинувативши її в незнанні українських традицій і неправильному поєднанні елементів народного наряду. Коментатори вказали на відсутність поясів, особливості крою фартуків, відхилення від традиційного строю і поєднання костюмів із сучасним взуттям. Один із авторів, Остіан Богомаз, поставив запитання, чому національний хор не може показати красу конкретної Волині, Слов'янщини, Полісся, Покуття чи Буковини «з їхніми пропорціями, кроем, матеріалами, кольорами та орнаментальною системою». Окремі глядачі порівняли чоловічий образ із шкільною формою.
Протирічливі дані
Тут зіштовхуються дві протилежні оцінки. З одного боку, сам хор і бренд SVARGA стверджують, що костюми побудовані на традиційних орнаментах і техніках вишивки різних регіонів, тобто являють собою усвідомлену інтерпретацію народного спадку. З іншого боку, критики наполягають, що поєднання елементів з різних етнографічних зон, відсутність поясів і крій фартуків порушують канони народного строю і свідчать про поверхневе ставлення до традицій. Третя група користувачів, навпаки, виступила на захист оновленого стилю, позитивно оцінивши відмову від звичних сценічних кліше та більш стриманий, «лаконічний» дизайн. Тобто в публічному полі фактично немає єдиного вердикту: одна сторона бачить у наряді сучасну інтерпретацію канону, інша — його спотворення.
Висновок: суперечка про межі традиції
Результатом презентації нового образу хору Веревки став не стільки естетичний, скільки методологічний спір про те, допустимо чи ні в національному колективі змішувати орнаментальні системи різних регіонів в єдиному сценічному строї і як далеко можна відходити від етнографічного канону заради сучасного сценічного ефекту. Поки дискусія в соцмережах триває, оновлений образ уже став частиною публічної агенди щодо того, як має виглядати українська народна хореографія та костюм на сцені сьогодні.
