З початку 2026 року офіційний курс долара до гривні зріс майже на три гривні — з 42 до 45 гривень, а в останні дні позначка перевищувала 45,5 гривні за долар. Ці коливання знову повернули в публічну дискусію питання стійкості національної валюти та ролі регулятора в управлінні валютним ринком. У подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов прокоментував поточну динаміку, пояснивши її структурними факторами, а не спекулятивним тиском. За його оцінкою, коливання, що спостерігаються, не створюють загрози для фінансової системи, а до кінця року курс може утримуватися в коридорі 45–46 гривень.
Структурні драйвери: імпорт, армія та енергетика
Мамедов підкреслив, що головним покупцем валюти на внутрішньому ринку, якщо не враховувати населення, є потреби держави та збройних сил. Пальне, озброєння, обладнання для енергетики та інші критично важливі позиції — все це імпорт, для закупівлі якого необхідні валютні ресурси. Держава має валютні кошти, проте Міністерству фінансів та Кабінету міністрів потрібна гривня для проведення внутрішніх розрахунків, що формує додатковий тиск на курс. Окрім державних потреб, на ринок впливають дисбаланс між експортною виручкою та імпортним попитом, а також загальна статистика валютних потоків: надходження експортної виручки, планові списання, платежі та інші операції, які Національний банк відстежує й аналізує на постійній основі.
Інструментарій Національного банку та політика гнучкості
Регулятор, за словами Мамедова, не встановлює курс довільно. Ключовим інструментом Національного банку виступають валютні резерви, які дозволяють йому бути основним гравцем на міжбанківському ринку. Завдяки обсягам, сформованим у тому числі за рахунок міжнародної допомоги, НБУ здатний впливати на ціну валюти в обидва боки — як стримуючи зростання, так і допускаючи помірне знецінення. В останні місяці регулятор впровадив підхід більшої гнучкості курсу, сигналізуючи ринку, що гривня може як зміцнюватися, так і слабшати. Така політика, за оцінкою Мамедова, має психологічний характер: якщо курс піднімається до 46–46,5 гривні, а потім повертається до 45, учасники ринку сприймають коливання як тимчасові й реагують на ситуацію спокійніше. При цьому НБУ зацікавлений у тому, щоб девальвація проходила в помірних межах, а резерви не виснажувалися неконтрольовано.
Інфляція важливіша за курс: зміщення фокуса в оцінці купівельної спроможності
Один із ключових тез Мамедова полягає в тому, що курс валюти сам по собі не є головним індикатором добробуту громадян. За його словами, купівельну спроможність населення більшою мірою визначає рівень інфляції, який, за оцінкою Національного банку, становить 12,5%. «Якби сьогодні курс становив 44 або 48 гривень, чи радикально це на щось вплинуло б?» — запитує банкір, вказуючи, що прямий вплив курсу зачіпає насамперед вартість імпортних товарів. Головне завдання НБУ, як неодноразово підкреслював регулятор, — монетарна стабільність: забезпечення прогнозованого та керованого рівня інфляції при збереженні стійкості фінансової системи. Коливання, що спостерігаються зараз, за оцінкою Мамедова, не виходять за межі, які могли б поставити під загрозу цю стабільність.
Прогноз на решту року
З урахуванням поточних макроекономічних умов та структурних факторів Мамедов вважає, що до кінця 2026 року курс долара може залишатися в межах 45–46 гривень за долар. Він зазначає, що прогноз, сформований на початок року, в цілому відповідає фактичним показникам, а рівень близько 45,5 гривні «не створює критичних ускладнень ні для громадян, ні для бізнесу». При цьому банкір підкреслює, що Україна залишається країною, що воює, і певне знецінення гривні в таких умовах є економічно обґрунтованим. Завдання регулятора — не зафіксувати курс на штучному рівні, а забезпечити керованість процесу, зберігаючи довіру до монетарної політики та захищаючи валютні резерви від різких і неконтрольованих коливань.