У футболі є гравці, яких пам'ятають за голами, рекордами та статистикою, а є ті, чию гру згадуєш як витвір мистецтва. Хуан Мата належав до другої категорії. Іспанець завершив кар'єру, залишивши після себе не лише солідну колекцію нагород — чемпіонство світу, Європи, Лігу чемпіонів та Лігу Європи, — а й менш очевидний спадок: нагадування про те, що футбол може бути творчістю. Прикро лише, що протягом більшої частини кар'єри його талант залишався дещо недооціненим.

«Маг», якого звали художником

Називати футболіста художником — поширений журналістський прийом, але у випадку Мати це визначення виходить за межі гарної метафори. Стале прізвисько іспанця — «El Mago», «Маг» або «Чарівник», — лише натяк на суть. Мата сприймав футбол не лише як змагання, в якому треба обіграти суперника, а й як простір для творчості. Він належав до рідкісної категорії гравців, здатних бачити на полі те, чого не помічають інші: коротка пауза перед передачею, несподіване рішення, зміна напрямку атаки, витончений пас крізь кількох суперників. Його футбол складався з деталей. Він майже ніколи не був найшвидшим, найсильнішим чи найатлетичнішим на полі — головною зброєю стали інтелект, техніка та розуміння гри.

Trequartista, приречений на тінь

Попри іспанський паспорт, найкращу роль Мати описує італійський термін trequartista — гравець, який зв'язує різні ланки команди та створює моменти власною уявою. Саме таким футболістом він був, і саме тому опинився приреченим на перебування в тіні: сучасний футбол активно витісняє подібний тип гравців, віддаючи перевагу універсальності, фізичній міці та тактичній дисципліні. Після оголошення про закінчення кар'єри офіційний акаунт АПЛ в Instagram опублікував хайлайти Мати, і в цьому відео — весь Хуан: без яскравих фінтів і слаломних проходів через половину поля, зате з фантастичними передачами, геніальними прийомами м'яча та незрівнянним баченням поля.

Футбол як хореографія

Творча сторона Мати знайшла продовження за межами поля. У 2023 році він приєднався до проєкту The Trequartista: Art and Football United, реалізованого разом із куратором Гансом Ульріхом Обрістом і художником Тіно Сегалом у межах Manchester International Festival. Однією з центральних робіт став перформанс This Entry, учасники якого поєднували футбол, танець, музику й рух, досліджуючи взаємодію тіла з предметами та простором. Для Сегала футбол виявився надзвичайно близьким до хореографії: постійні зміни положення тіла, балансу, напрямку руху та взаємодія між виконавцями нагадували танець. Мата не просто став обличчям проєкту — він допоміг осмислити футбол як окрему форму творчості, цікавлячись самою ідеєю поєднання різних світів.

За межами поля

Іспанець займався фотографією, і знімки з його поїздки до Індії стали частиною виставки в Національному футбольному музеї Манчестера. Ще раніше він долучився до створення Common Goal — міжнародної ініціативи, що закликає футболістів, тренерів та інших представників індустрії передавати 1% доходів на соціальні проєкти. Для Мати це не було спробою знайти заняття поза футболом, а стало природним продовженням світогляду: людина, яка на полі шукала нестандартні рішення, поза ним так само прагнула виходити за межі звичного.

Спадок недооціненого таланту

Попри всі досягнення Мата ніколи не був головною зіркою свого покоління. Навіть у найуспішніші роки поруч із ним опинялися футболісти, чиї імена звучали гучніше, і саме тому його історія заслуговує на особливу увагу. Він пішов із великого футболу, не залишивши по собі гучних скандалів, але подарувавши приклад того, як інтелект і техніка здатні змагатися з будь-якою фізичною міццю.