Винищувачі-бомбардувальники Су-34 залишаються одним із ключових елементів ударної авіації Росії під час війни проти України. Попри значні бойові втрати, Москва продовжує серійне виробництво цих машин та їхню модернізацію. Оперативну оцінку стану парку та виробничих потужностей представила пресслужба ГУР Міноборони України, на яку з посиланням на дані станом на 22 жовтня 2026 року послалося видання РБК-Україна.

Стан парку та бойові втрати

За даними української розвідки, на озброєнні ПКС РФ перебуває близько 140 винищувачів-бомбардувальників Су-34 різних модифікацій, включно з модернізованими Су-34М. З початку повномасштабного вторгнення, за цією ж оцінкою, Росія втратила 43 літаки цього типу — вони були знищені, ще сім отримали пошкодження. ГУР зазначає, що такі втрати є суттєвими для авіаційного парку: їх відновлення потребує тривалого виробничого циклу, значних фінансових ресурсів та спеціалізованої промислової кооперації. Для наочності відомство вказує, що кількість знищених Су-34 еквівалентна приблизно 2,5–3 рокам їхнього виробництва при оцінюваних потужностях у 14–18 літаків на рік.

Виробництво та пріоритет модернізації

Серійне виробництво Су-34 зосереджено на Новосибірському авіаційному заводі імені В. Чкалова, що входить до складу Об'єднаної авіабудівної корпорації. Виробничі потужності підприємства, за оцінками, дозволяють випускати орієнтовно 14–18 літаків цього типу щороку. Пріоритетом для Москви є виробництво модернізованих Су-34М, оснащених удосконаленим бортовим обладнанням та розширеними можливостями застосування авіаційного озброєння; модернізація покликана підвищити бойову ефективність машин. Примітно, що, за даними ГУР, за період з 22 жовтня 2025 по 22 жовтня 2026 року ПКС РФ було передано 22 нових Су-34 — показник, що перевищує оцінюваний річний обсяг виробництва у 14–18 машин.

Трансформація тактики застосування

Роль Су-34 в ударній авіації зазнала суттєвої трансформації протягом війни. На початковому етапі вторгнення ці літаки переважно застосовували для бомбардування наземних цілей некерованими авіабомбами — зокрема, ФАБ-250, ФАБ-500 М-62 та бетонобійними БетАБ-500. Використання такого озброєння вимагало наближення до цілей та підвищувало вразливість машин до українських засобів ППО. Паралельно Су-34 почали залучати як носії керованих ракет Х-31 та Х-59, а в окремих випадках — протикорабельних Х-35У для ураження наземних об'єктів. Принципові зміни в тактиці відбулися з масовим запровадженням авіаційних бомб, оснащених уніфікованим модулем планування та корекції (УМПК): поєднання Су-34 з відносно дешевими комплектами УМПК стало одним із визначальних факторів нарощування ударного потенціалу російської авіації.

Удар по аеродрому у Воронезькій області

На тлі цих даних РБК-Україна раніше повідомляло, що в ніч на 15 жовтня 2026 року Військово-Морські Сили України завдали удару по російському аеродрому у Воронезькій області, внаслідок якого, за наявними відомостями, було знищено шість бомбардувальників Су-34М. Президент України Володимир Зеленський, своєю чергою, заявляв, що уражені силами оборони 15 жовтня Су-34 готувалися до нових ударів по українській території. Ці епізоди підкреслюють, що удари по аеродромах та інфраструктурі залишаються одним із інструментів зниження ударного потенціалу російської авіації.