16 вересня 2026 року стало відомо про смерть російського генерал-майора Антона Груніса, командира 4-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади, позивний «Грозний». Про це у своєму Telegram-каналі заявив заступник начальника Головного військово-політичного управління ЗС РФ, командир спецназу «Ахмат» Апти Алаудінов, повідомляючи, що Груніс «відійшов у інший світ». Інформацію про загибель генерала також поширили російські Z-пабліки та спільнота випускників військового училища, яке він закінчив. Точні обставини та місце загибелі Груніса на момент публікації не розкривалися жодною зі сторін.
«Золота зірка» за Константиноівку
Загибель Груніса набула резонансного характеру на тлі того, що всього кілька тижнів до своєї смерті він був удостоєний звання «Герой Росії». За наявними даними, на початку липня 2026 року саме цей генерал-майор особисто доповідав Володимиру Путіну про нібито «завоювання» Константиноівки в Донецькій області. Саме після цього доповіді йому було присвоєно найвище військове звання. Таким чином, між врученням «золотої зірки» та загибеллю генерала минуло менше двох місяців — період, за який, за даними української сторони, Константиноівка так і не була взята під повний контроль російських військ.
Константиноівка: між доповіддю та реальністю
За станом на 16 вересня 2026 року Константиноівка в Донецькій області залишається зоною активних бойових дій і не перебуває під повним контролем Росії. За даними Генерального штабу ЗСУ, за останню добу на Константиноівському напрямку зафіксовано 18 атак російських підрозділів. Загарбники вели штурмові дії в районах Константиноівки та Іллінівки, а також в напрямках Осового, Миколаївки, Новогригоріївки та Довгої Балки. Українські військові раніше повідомляли, що російські підрозділи намагаються проникати в місто через фланги: частина ворожих груп уже заходила в Константиноівку, однак українські підрозділи продовжують утримувати позиції на півдні, в центрі та на півночі міста, ведучи там бої. Ситуацію українська сторона характеризує як «дуже важку».
Суперечливі дані
Оцінки щодо ступеня контролю Росії над Константиноівкою суттєво відрізняються залежно від джерела. Французький OSINT-аналітик Клеман Молен оцінював російський контроль над містом приблизно в 50 відсотків. Водночас карта DeepState за станом на початок вересня 2026 року показувала лише невеликий ділянка під контролем РФ, а значну частину міста позначала як «сіру зону». Таким чином, доповідь Груніса Путіну про «взяття» Константиноівки на початку липня не підтверджується жодним із незалежних чи українських джерел, що фіксують обстановку на землі. Крім того, існує розбіжність у формулюваннях причин смерті генерала: офіційне російське заяву Алаудінова використовує евфемізм «відійшов у інший світ» без вказівки на бойові обставини, тоді як українські видання (зокрема, KP.ua) прямо повідомляють про його ліквідацію силами ЗСУ та додають твердження про «наводку від своїх», яке не підтверджено жодною зі сторін документальними доказами.
Військовий контекст: наступ ЗСУ в Донецькій області
Загибель Груніса відбувається на тлі триваючих бойових дій в Донецькій області, де, за даними українських джерел, ЗСУ на низці ділянок змогли прорватися вперед протягом кількох попередніх діб. Стають відомими нові деталі наступальних операцій українських підрозділів у цьому регіоні. Смерть генерала, який доповідав про «взяття» міста, що фактично не було взяте, посилює дискусію про розрив між офіційною військовою риторикою Кремля та реальною обстановкою на фронті.
