---
title: "Європарламент підтримав Україну, але вимагає згладити гострі кути у стосунках з Польщею"
description: "Європарламент підтримав курс України на вступ до ЄС, але в резолюції висловив стурбованість щодо перейменування частини ЗСУ на честь УПА, назвавши це ударом по стосунках з Польщею. У Києві підтримали заклики щодо вступу, але назвали історичні поправки недоречними. 🇪🇺🇺🇦🇵🇱"
date: 2026-07-08T13:20:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/ievroparlament-pidtrymav-ukrainu-ale-vymaiae-zhladity-hosti-kuty-u-stosunkakh-z-polshcheiu
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Європарламент підтримав Україну, але вимагає згладити гострі кути у стосунках з Польщею

![Засідання Європарламенту в Страсбурзі: депутати обговорюють підтримку України та діалог із Польщею](https://xab.info/media/2026/07/09/evroparlament-podderzhal-ukrainu-no-treboval-sgladit-ugly-v-otnosheniyah-s-polshhej/evroparlament-podderzhal-ukrainu-no-treboval-sgladit-ugly-v-otnosheniyah-s-polshhej-1.webp)

Європарламент прийняв резолюцію, що підтверджує курс України на вступ до Європейського Союзу. Документ отримав підтримку більшості депутатів, проте до тексту були внесені важливі поправки, що стосуються історичних розбіжностей між Києвом і Варшавою. Зокрема, парламентарії висловили стурбованість щодо рішення українського керівництва перейменувати елітний підрозділ ЗСУ на честь героїв Української повстанської армії (УПА).

### Суперечлива поправка про польські почуття

Депутати Європарламенту зазначили, що при перейменуванні військової частини не було враховано почуття та скорботу польської сторони. У документі прямо зазначено, що це рішення підриває добросусідські відносини. Євродепутати закликають до деескалації напруги та відновлення зусиль у дусі доброї волі заради примирення.

Поправку, яка стала частиною ширшого звіту німецького депутата Міхаеля Галера, підготувала Європейська народна партія. Тема УПА залишається надзвичайно чутливою для Польщі через події Другої світової війни, зокрема Волинську трагедію. Тим часом в Україні бійців повстанської армії багато хто шанує як героїв за боротьбу проти радянської влади та нацистської Німеччини.

### Голосування та умови для вступу

Резолюцію було прийнято з результатом 460 голосів «за», 136 «проти» та 59 утрималися. Важливо зазначити, що документ не має обов'язкової юридичної сили, але визначає політичний вектор.

У звіті позитивно оцінили зусилля України щодо зміцнення демократичних інститутів в умовах війни. Міхаель Галер підкреслив, що агресивна війна Росії прискорила позитивні зміни в країні, які почалися у 2014 році. Однак для подальшого просування шляхом до ЄС Києву необхідно продовжити судові реформи та гарантувати безперешкодну роботу антикорупційних інститутів.

### Реакція Києва: підтримка та недоречність

У Міністерстві закордонних справ України відреагували на прийняття звіту двояко. Прес-секретар відомства Георгій Тихий заявив, що Україна вітає підтримку Європарламенту, особливо заклики відкрити переговірні кластери, посилити допомогу Києву та санкційний тиск на Росію.

Однак у МЗС назвали недоречним внесення до звіту поправок, що стосуються українсько-польських історичних питань. За словами Тихого, складні історичні теми мають обговорюватися у двосторонньому форматі та в рамках професійного діалогу між істориками та експертами, а не в рамках загальноєвропейських звітів.

«Наша незмінна позиція полягає в тому, що український та польський народи є партнерами та союзниками, яких об'єднує спільна відповідальність за безпеку Європи», — підкреслив прес-секретар, підтвердивши готовність до конструктивного діалогу.

### Передісторія конфлікту

Напруга між країнами загострилася після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв Незалежному центру спеціальних операцій ССО ЗСУ почесну назву «Героїв УПА». Це рішення викликало різку реакцію у Варшаві.

У відповідь 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла. Наступного дня український президент повернув нагороду до Польщі, опублікувавши фото з оформленням відправки. Пізніше від польських нагород відмовилися також колишні лідери України: Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск згодом закликав Київ і Варшаву шукати кроки щодо зниження напруги та відновлення діалогу, щоб не допустити ескалації конфлікту між союзниками.