Валютний ринок України у 2026 році продовжує перебувати під тиском кількох взаємопов'язаних чинників, і, за оцінкою експертів, ключовими покупцями іноземної валюти сьогодні виступають не приватні особи, а держава, армія та енергетичний сектор. Про це у подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» розповів голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов, проаналізувавши структуру валютного попиту та інструменти, якими Національний банк керує курсом гривні.

Армія, держава та енергетика — головні покупці валюти

За словами Мамедова, серед основних споживачів іноземної валюти на внутрішньому ринку перебувають держава та Збройні сили України. Йдеться про закупівлі пального, озброєння, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування країни в умовах тривалого конфлікту. Усі ці потреби передбачають імпорт, а отже, вимагають валютних розрахунків, що формує сталий попит на долари та євро.

Паралельно на ринок впливають і потреби бізнесу. Компаніям необхідно купувати за кордоном товари, сировину, матеріали, дизельне пальне та інші ресурси. «Пальне дорожчає, суми закупівель збільшуються, Україна змушена більше імпортувати, а бізнес повинен захищати себе від ризиків», — пояснив банкір. Таким чином, зростання вартості імпортних позицій прямо транслюється у збільшення обсягу валютних операцій.

Ажіотажу з боку населення немає

Важливо зазначити, що Мамедов не вважає, що нині в Україні спостерігається ажіотажний попит на іноземну валюту з боку фізичних осіб. Збільшення обсягів продажів валюти Національним банком він пов'язує передусім із потребами енергетики та військовими витратами, а не з панічними покупками громадян. Попит формується через всю систему валютних операцій: державні закупівлі, розрахунки бізнесу із закордонними партнерами та інші платежі можуть збігатися за часом і створювати додаткове, але кероване навантаження на ринок.

Інструменти НБУ та перехід до гнучкого курсу

Національний банк, за оцінкою Мамедова, має достатній набір інструментів для впливу на валютний ринок. Один із головних — міжнародні резерви, завдяки яким регулятор може збільшувати пропозицію валюти. При цьому мета НБУ полягає не в утриманні конкретної цифри курсу, а в забезпеченні монетарної стабільності загалом. Банкір наголосив, що регулятор поступово переходить до більшої гнучкості валютного курсу, допускаючи його коливання в обидва боки. Такий підхід дозволяє уникати різких і неконтрольованих змін, не витрачаючи при цьому надмірну кількість міжнародних резервів. НБУ аналізує валютні потоки, надходження експортної виручки та заплановані платежі, щоб організовувати операції та задовольняти попит.

Залежність від міжнародної фінансової допомоги

Окремим, за словами Мамедова, чинником стабільності валютного ринку залишається міжнародна фінансова допомога. Україна значною мірою залежить від коштів, що надходять у валюті від партнерів, які допомагають покривати потреби держави. Якщо міжнародна підтримка припиниться, резерви можуть швидко скоротитися, а ситуація на валютному ринку суттєво ускладниться. Тому, на думку банкіра, важливо не лише покривати поточні витрати, а й використовувати міжнародну допомогу для розвитку економіки, створення підприємств та залучення інвестицій. При цьому він наголосив, що нинішні коливання курсу не створюють критичних проблем для фінансової системи країни.

Водночас експерти нагадують, що проблеми з експортом залишаються серйозним викликом для валютного ринку: дисбаланс між надходженням експортної виручки та обсягом імпортних платежів продовжує формувати структурний тиск на курс гривні. Матеріал має ознайомчий характер і не є фінансовою чи інвестиційною порадою.