Ведучі світові економісти б'ють на тривогу: економічна модель КНР перетворюється на головного «чорного лебедя» для стабільності глобального ринку у 2026 році. За оцінками профільного аналізу журналу Foreign Affairs, агресивна стратегія Пекіна, орієнтована виключно на експорт та субсидування заводів, вивела торговий дисбаланс планети на критичну точку кипіння. Стаття під назвою «The Next Global Economic Crisis Could Be Made in China», опублікована у серпні 2026 року, детально розбирає масштабні зрушення у світовій торгівлі.

Трильйонний тріумф попри санкції

Попри оголошену Вашингтоном тотальну тарифну війну, за підсумками звітного періоду чистий торговий профіцит Китаю стрімко зріс до безпрецедентних $1,189 трильйона. Спроби Білого дому стримати експансію митами до 145% призвели лише до того, що китайський бізнес оперативно перенаправив логістичні маршрути: експорт до Африки зріс на 25,8%, а до країн Південно-Східної Азії — на 13,4%. Експортний двигун Китаю навіть під санкціями зріс більш ніж на 5%.

На поточний момент КНР утримує під контролем близько 30% всього світового промислового виробництва. Згідно з довгостроковими прогнозами ООН, за збереження поточних темпів держінвестицій, до 2030 року Китай захопить до 45% світової індустрії, що стане унікальним прецедентом концентрації промислової потужності в руках однієї держави з часів післявоєнних США.

Автомобільний тупик: 13 мільйонів «зайвих» електрокарів

Яскравіше за все криза перепроизводства проявляється в автомобільному секторі. Китайська промисловість розгорнула потужності, здатні збирати колосальні 55 мільйонів машин щорічно. З них конвеєри під випуск електромобілів та плагін-гібридів (NEV) розраховані на 25 мільйонів одиниць. При цьому ємність внутрішнього попиту в самій Китаї ледве сягає 12 мільйонів.

Утворений гігантський надлишок у 13 мільйонів високотехнологічних машин КНР змушений хвилеподібно «виплескувати» на зовнішні ринки за демпінговими цінами. Це створює невидану раніше навантаження на конкурентоспроможність локальних виробників по всьому світу.

Аналітика: Знищення європейського автопрому

Економічні аналітики підкреслюють, що штучне наповнення заводів дешевими держкредитами знищує ринкову конкуренцію. Головною жертвою цієї експансії у 2026 році став Європейський Союз. Так, флагман європейської економіки — Німеччина — зіткнувся із системною кризою: німецький експорт запчастин та люксових авто до Китаю впав на чверть. Одночасно з цим китайські електромобільні бренди зайняли історичний максимум у 12,01% від усіх нових продажів в Європі, вперше витіснивши японських автогігантів.

Протирічливі дані

У той час як західні аналітики та видання Foreign Affairs називають поточну ситуацію «вісником глобальної кризи», китайські економічні відомства розглядають рекордний профіцит як доказ ефективності моделі «подвійної циркуляції». Пекін стверджує, що ріст експорту до країн Глобального Півдня (Африка, АСЕАН) свідчить про здорову диверсифікацію, а не про перепроизводство. Однак дані про те, що 30% світового виробництва зосереджено в одній країні, визнаються обома сторонами, що створює фундаментальне протиріччя в оцінці ризиків для глобальної торгівлі.

Прогноз: Пастка субсидування

Модель Сі Цзіньпіна свідомо пригнічує внутрішнє домашнє споживання громадян, перенаправляючи сотні мільярдів держсубсидій та дешевих кредитів виключно у виробництво технологічного сектору (електромобілі, сонячні панелі, літієві батареї). Через це компанії продовжують будувати нові заводи та штампувати продукцію навіть у умовах падіння власної маржинальності та збитків. Західні столиці заявляють, що світ фізично не здатний безповоротно поглинати нескінченно зростаючі обсяги китайських товарів. Подальше ігнорування Пекіном структурних реформ та відмова від стимулювання внутрішнього гаманця власних громадян неминуче призведе до масової хвилі протекціонізму, закриття заводів в Європі та США, фрагментації ринків і, як наслідок, до нової глобальної економічної кризи.