Президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт дав розлоге інтерв'ю, присвячене актуальній політиці Міжнародного олімпійського комітету щодо допуску російських та білоруських атлетів до світових першостей. Голова НОК наголосив, що українська сторона веде безперервну боротьбу за недопуск представників держав-агресорів до міжнародних стартів, взаємодіючи як зі спортивними чиновниками, так і з міжнародними федераціями. Ця тема залишається ключовим викликом для українського спортивного керівництва в нинішніх реаліях.
Позиція МОК та роль міжнародних федерацій
За словами Вадима Гутцайта, ситуація ускладнюється тим, що після зміни рекомендацій з боку МОК багато міжнародних федерацій стали користуватися новими послабленнями через недостатнє розуміння реалій конфлікту в Україні. НОК спільно з Міністерством молоді та спорту регулярно надсилає доказову базу проти конкретних спортсменів, причетних до воєнних дій. Проте ступінь ефективності таких заходів різниться: деякі федерації формально підходять до відповідей або мають упереджене керівництво, тоді як інші, наприклад, федерація фігурного катання, оперативно реагують на факти підтримки агресії та відсторонюють порушників.
Досвід Олімпіади в Парижі та значення політичної підтримки
Згадуючи Ігри в Парижі, голова НОК відзначив успішний досвід спільної роботи з МОК, завдяки якому вдалося задіяти жорсткі критерії допуску, що виключили атлетів, пов'язаних із клубами ЦСКА та «Динамо». Однак нові тенденції показують, що громадські спортивні організації не завжди здатні протистояти тиску. У зв'язку з цим критично важлива пряма політична лінія: активна позиція мерів міст, прем'єр-міністрів та президентів держав, які на місцях вводять принципові заборони або вимагають дотримання найсуворішого нейтрального статусу, як це було на змаганнях із художньої гімнастики в Румунії.
Суперечливі дані
Існують помітні розбіжності в оцінках перспектив участі російських і білоруських спортсменів на майбутніх міжнародних стартах. З одного боку, офіційні спортивні чиновники та пом'якшені рекомендації МОК відкривають шлях для повернення атлетів у нейтральному статусі за дотримання низки умов. З іншого боку, українська сторона наполягає на повній ізоляції представників агресора, вказуючи на неможливість об'єктивної оцінки «мовчазної згоди» спортсменів, які проживають в умовах жорсткого політичного режиму. Також спірним залишається питання ефективності роботи міжнародних федерацій: одні організації жорстко припиняють прояви підтримки війни, інші обмежуються формальними відписками.
Завдання на майбутнє та перспективи зимових і дитячих змагань
Підсумовуючи підсумки своєї каденції та окреслюючи завдання на наступні чотири роки, Вадим Гутцайт акцентував увагу на тому, що МОК ще не затвердив нові положення як остаточні. Це залишає простір для маневру та продовження роботи зі збору доказів причетності спортсменів до конфлікту, особливо на окупованих територіях. Окрім міжнародного порядку денного, НОК продовжує вирішувати внутрішні завдання, включаючи питання фінансування, державні призові для призерів, а також підтримку дитячого та зимового спорту, які стикаються з серйозними інфраструктурними та фінансовими труднощами.
