Ситуація в Перській затоці досягла критичної точки. Іран офіційно оголосив про припинення дії меморандуму про припинення вогню зі США, підписаного всього місяць тому в Ісламабаді. Одночасно з цим ескалація конфлікту призвела до колапсу цивільної авіації в Ізраїлі, де під загрозою анулювання опинилися десятки тисяч квитків.

Криза в ізраїльському небі

В Ізраїлі розгорівся масштабний логістичний криза. Міністр транспорту Мірі Регев ввела суворий заборону на приземлення додаткових американських літаків-заправників. Причина криється в переповненості аеропортів: на тлі загострення конфлікту з Іраном в аеропорт Бен-Гуріон були змушені приземлитися чотири додаткові танкери ВПС США, які не були передбачені початковим планом.

Згідно з новими правилами, дозволено паркувати лише 20 американських заправників, решта повинні базуватися на військових об'єктах. Однак через нестачу місця для цивільних бортів Управління аеропортів попереджало про катастрофічні наслідки. З 23 липня під загрозою скасування опинилися близько 10 рейсів на день. Якщо ситуація не стабілізується, загалом під ударом можуть опинитися до 50 тисяч авіаквитків.

Іран анулює перемир'я

Паралельно з авіаційним колапсом у регіоні розгорівся дипломатичний та військовий шторм. Представник парламентської комісії з національної безпеки Ірану Ібрагім Резаї заявив, що Ісламабадська угода, призначена для зупинки війни, втратила силу. За словами Резаї, Вашингтон «офіційно вступив у війну», повернувши санкції, відновивши бомбардування та оголосивши про нову морську блокаду.

Меморандум, підписаний 18 червня, проіснував всього 20 днів. Тепер Тегеран вимагає повного припинення будь-яких контактів зі США. Парламент Ірану ініціював прийняття закону про виключне управління Ормузькою протокою та мобілізацію всіх сил для ударів помсти.

Боротьба за Ормузьку протоку

Центром конфлікту став стратегічно важливий Ормузька протока. Після іранських атак на танкери президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати беруть протоку під свій контроль. Вашингтон відновив блокаду та ввів мито в розмірі 20% від вартості вантажів з усіх проходять суден.

Тегеран відповів жорстким заявою про те, що є «охоронцем протоки назавжди» і не допустить іноземного втручання. Іран оголосив будь-яку країну регіону, яка надала свої бази для американської авіації, законною військовою ціллю.

Масштабні удари та відповідні атаки

Військова активність досягла піку. США вже кілька днів ведуть інтенсивні бомбардування військових та ядерних об'єктів на території Ірану, включаючи місто Бушер. У відповідь Корпус вартових ісламської революції (КСІР) наніс ракетні удари по великих американських базах у Катарі («Аль-Удейд») та Йорданії, а також по об'єктах у Бахрейні.

Ситуація фактично повернулася до стану повномасштабного регіонального конфлікту, що ставить під загрозу світові поставки нафти та стабільність глобальної економіки.