19 серпня американські видання зі посиланням на представника НАТО повідомили, що альянс готовий «протистояти будь-якій загрозі» на тлі повідомлень про те, що Іран розглядає можливість удару по американських військових об'єктах у Європі. За даними Financial Times, Тегеран може розширити географію своїх відповідей за межі Близького Сходу, якщо президент США Дональд Трамп загострить конфлікт. Заява пролунала на тлі триваючих переговорів щодо Ормузької протоки та нещодавньої серії взаємних ударів між Вашингтоном і Тегераном.

Жорстке попередження НАТО

Представник альянсу наголосив, що «загроза та оборонна позиція дуже надійні та ефективні», посилаючись на інциденти «раніше цього року», коли системи ППО НАТО, за його словами, перехопили балістичні ракети з Ірану, що прямували в бік Туреччини, у чотирьох окремих випадках. Це заява фактично позиціонує альянс як сторону, готову до прямого військового зіткнення з Іраном на європейському напрямку, а не лише в регіоні Близького Сходу.

Розширення географії загрози

Financial Times вказує, що потенційними цілями іранських ударів можуть стати американські військові об'єкти в Болгарії або на Кіпрі. Обидві країни мають бази, що дозволяють використовувати американські війська та техніку. Такий крок, за оцінкою видання, суттєво розширив би масштаби іранських відповідей, оскільки раніше Тегеран переважно зосереджувався на Близькому Сході. У напруженій фазі конфлікту у липні Іран посилив атаки на союзників США в регіоні, нанісши удари по Кувейту, Бахрейну та Йорданії, де розташовані численні американські бази. Серія відповідей спонукала низку країн ввести обмеження на поїздки та висловити попередження.

Хронологія ескалації

Згідно з наданими даними, США та Ізраїль розпочали наступ на Іран 28 лютого. У червні Вашингтон і Тегеран підписали меморандум про негайне припинення вогню на всіх фронтах, включаючи Ліван. Однак рано вранці 8 липня США відновили масштабні авіаудари по Ірану, звинувативши Тегеран у порушенні угод, що стосуються Ормузької протоки. Іран відповів серією атак на американські військові бази на Близькому Сході. 2 серпня президент Трамп оголосив, що погодився скасувати масштабну атаку на Іран заради досягнення угоди, заявивши, що Тегеран та інші країни регіону просили США не продовжувати удари, оскільки сторони домовилися щодо основних пунктів майбутньої угоди.

Суперечливі дані

Існує пряма розбіжність у версіях щодо інциденту березня. Представник НАТО стверджує, що системи ППО альянсу перехопили чотири балістичні ракети, ймовірно іранського виробництва, на шляху до Туреччини. При цьому Іран категорично заперечував запуск цих ракет. Отже, факт іранської участі у березневих запусках залишається оскаржуваним: одна сторона фіксує перехоплення, інша — заперечує сам запуск. Аналогічно, намір Ірану ударити по об'єктах у Європі ґрунтується на публікації Financial Times і не було публічно підтверджено самим Тегераном, що робить цю частину інформації залежною від джерел, а не від офіційних заяв іранських властей.

Ормузька протока як ключ до угоди

На сьогодні навігація через Ормузьку протоку залишається центральним питанням переговорів. Це життєво важливий маршрут для глобального транспортування нафти. Іран стверджує, що близький до досягнення остаточної угоди з Оманом щодо визначення нових морських маршрутів між двома країнами через протоку. Тегеран також підтвердив, що США повинні виконати умови, включаючи виплату компенсацій, зняття санкцій та військових загроз, перш ніж Ормузька протока буде знову відкрита. Саме цей економічний важіль, а не військовий тиск, може визначити, перейде Іран від риторики про європейські цілі до реальних ударів.