В українських Telegram-каналах останніми днями масово поширюється повідомлення про те, що Іран нібито готується завдати ракетних ударів по українських містах. Як «доказ» пропагандисти публікують скриншот, який, за їхнім твердженням, зроблений з ефіру іранського телеканалу: на ньому зображена мапа Європи з позначеними Києвом, Львовом та Одесою. Центр протидії дезінформації (ЦПД) встановив, що це повний підлог — в оригінальній трансляції про будь-які удари по Україні взагалі не йшлося.
Що насправді показували в ефірі
За даними ЦПД, у справжній іранській телевізійній трансляції демонструвалося зовсім інше зображення, а не мапа з українськими містами. Поширений у мережі скриншот сфальсифікований: на нього наклали мапу Європи з виділеними Києвом, Львовом та Одесою, щоб створити видимість офіційної загрози. Таким чином, зв'язка «іранський ефір — загроза Україні» не має стосунку до реального змісту передачі.
Мета вкиду — паніка, а не інформація
У Центрі протидії дезінформації наголошують, що подібні повідомлення спрямовані виключно на те, щоб поширити панічні настрої серед жителів України та створити уявну, неіснуючу загрозу. Іншими словами, йдеться не про розвідувальний сигнал, а про інструмент психологічного тиску: чим більше паніки, тим успішніше вкид виконує своє завдання. Експерти рекомендують не пересилати такі «скриншоти з ефіру» без перевірки першоджерела.
Частина серії маніпуляцій
Цей вкид вписується в серію нещодавніх інформаційних маніпуляцій, спрямованих на дискредитацію України. Зокрема, раніше робилися спроби перекласти відповідальність за смертоносний удар по вокзалу в Дніпрі на «роботу української ППО»; Повітряні сили надали фотодокази, що повністю спростували цю версію. Окремо в соцмережах поширювалася інформація про нібито втечу двох озброєних російських полонених та розстріл автомобіля військових у Харківській області, яку ЗСУ оперативно спростували як черговий фейк.
Підсумок
Підтверджений факт: загроз з боку Ірану завдати ракетних ударів по Києву, Львову та Одесі не було, а скриншот з іранського телеканалу, яким аргументували ці «загрози», є фальсифікацією. ЦПД кваліфікує поширювані повідомлення як дезінформаційний вкид, мета якого — посіяти паніку. Читачам радять орієнтуватися на офіційні заяви та перевіряти «сенсаційні» кадри за першоджерелами.
