Верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї 30 жовтня 2026 року виступив з директивою до військового командування країни, наказавши підготувати збройні сили до можливого відновлення збройного протистояння зі Сполученими Штатами та Ізраїлем. Звернення було адресоване керівникам Корпусу вартових ісламської революції, регулярної армії та Генерального штабу збройних сил. У своєму розпорядженні Хаменеї наголосив, що Тегеран зобов'язаний «негайно та ефективно реагувати на загрози будь-якого типу, незалежно від географічного положення», і доручив командуванню оновити перелік потенційних цілей так, щоб усі види активів США та Ізраїлю опинилися в зоні досяжності іранських збройних сил.
Розширення переліку цілей та модернізація арсеналу
Ключовим елементом директиви стала вказівка розширити список потенційних об'єктів для ударів і посилити можливості Ірану для дій у відповідь. Хаменеї назвав готовність до масштабного протистояння з супротивниками однією з ключових умов стратегічного стримування й окремо закликав командування інтегрувати у військову інфраструктуру нові технології. По суті, йдеться про перехід від оборонної доктрини до моделі, в якій Іран закладає можливість одночасного ураження безлічі цілей на території противників та в їхніх тилових районах, включно з, за логікою формулювання, об'єктами, розташованими за межами регіону Близького Сходу.
Контекст: план ударів США та Ізраїлю
Директива Хаменеї пролунала на тлі повідомлень про підготовку американською та ізраїльською сторонами масштабної військової операції. За даними видання Axios, з посиланням на американських та ізраїльських чиновників, Вашингтон і Єрусалим розробили план ударів по Ірану, який може бути запущений після проміжних виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада 2026 року. Операція, за наявними оцінками, може тривати близько тижня. The Wall Street Journal, зі свого боку, повідомляло, що Пентагон і Держдепартамент попередили низку країн Перської затоки про вірогідність відновлення короткочасної війни з Іраном, що вказує на спробу завчасно скоординувати регіональну реакцію та забезпечити логістичну підтримку союзників.
Катарська дипломатична місія в Тегерані
На тлі напруженості у військовому сенсі, що наростає, Доха вживає активних посередницьких зусиль. За даними дипломатичних джерел Axios, 30 жовтня катарські посередники провели в Тегерані переговори, що тривали понад 12 годин. Мета місії — домовитися про відновлення прямих переговорів між США та Іраном, щоб не допустити початку нової військової операції. Катар, який традиційно виступає в ролі каналу зв'язку між Тегераном і Вашингтоном, намагається використати час, що залишився до передбачуваного вікна для удару, для деескалації. Однак успіх місії залежить від готовності обох сторін повернутися за стіл переговорів, і на момент публікації цієї статті про досягнення будь-якої угоди не повідомлялося.
Стратегічна логіка іранського керівництва
Риторика Хаменеї, що поєднує жорсткі військові директиви з акцентом на «стримуванні», відображає класичну іранську доктрину, згідно з якою демонстрація готовності до удару у відповідь є головним інструментом запобігання атаці. Розширення переліку цілей і згадка «нових технологій» можуть вказувати на те, що Тегеран розглядає можливість застосування не лише балістичних ракет і безпілотників, а й досконаліших засобів ураження, зокрема гіперзвукових систем або підводних човнів. Для регіону Перської затоки, де зосереджена значна частина світової нафтової логістики, подібна ескалація означає пряму загрозу судноплавству та енергетичним ринкам, що, ймовірно, і пояснює терміновість катарських переговорів і попереджень Вашингтона союзникам у регіоні.
