19 серпня начальник Генерального штабу збройних сил Ірану Алі Абдоллахі виступив із різким попередженням на адресу держав Перської затоки. За повідомленням інформаційного агентства «Мехр», він заявив, що будь-яка підтримка чи сприяння американським військам з боку країн регіону буде розглядатися Тегераном як пряма участь у військових операціях Вашингтона. Абдоллахі підкреслив, що Іран «уважно стежить за ситуацією» на американських військових базах, розташованих на території низки країн Затоки, і додав, що масове базування військової авіації, зокрема літаків-заправників, на цих об'єктах малоймовірно без відома приймаючих держав.

Торговий розрив з ОАЕ як тригер ескалації

Заява прозвучала через кілька годин після того, як Об'єднані Арабські Емірати оголосили про призупинення всіх торгових, ділових та фінансових операцій з Іраном до подальшого повідомлення. За версією Абу-Дабі, рішення прийнято на тлі звинувачень на адресу Тегерана у запуску двох балістичних ракет, спрямованих на морські об'єкти в Перській затоці. Іран категорично спростував ці звинувачення. Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї 19 серпня назвав претензії ОАЕ суперечливими принципу добросусідства та підривними зусилля з підсилення довіри та запобігання ескалації нестабільності в регіоні, закликавши сусідні країни утримуватися від «необґрунтованих» звинувачень на адресу Тегерана.

Суперечливі дані

Ключова розбіжність між сторонами стосується інциденту з балістичними ракетами. ОАЕ стверджують, що Іран запустив дві ракети по морських об'єктах у Перській затоці, і саме це, за їхніми словами, стало підставою для заморожування торгових та фінансових операцій. Тегеран, у свою чергу, повністю заперечує факт запуску, називаючи звинувачення необґрунтованими та політично зумовленими. Таким чином, публічно зафіксована протилежна трактовка одного й того самого події: одна сторона декларує наявність ракетного інциденту, інша — його повну відсутність. Незалежного підтвердження чи спростування запуску ракет у наданих джерелах немає, що робить цей епізод суперечливим.

Гормузька протока та тупик дипломатії

На тлі взаємних звинувачень напруженість у регіоні зосереджена в Гормузькій протоці — стратегічно важливому судноплавному шляху, через який проходить значна частка світової торгівлі нафтою та газом. За наявними даними, напади на торгові судна тривають, а дипломатичні зусилля США та Ірану з відновлення безпечного судноплавства цим життєво важливим водним шляхом поки не дали результатів. Саме ця ситуація формує фон, на якому Тегеран адресує попередження сусідам: Іран фактично вимагає від країн Затоки не допускати використання їхньої території та інфраструктури в інтересах американської військової машини.

Економічні зв'язки та довгострокові наслідки

ОАЕ та Іран історично пов'язували тісні економічні та торговельні стосунки: попри санкції США проти Тегерана, Абу-Дабі довгий час залишався одним із важливих торговельних партнерів Ірану. Водночас після початку конфлікту стосунки між двома країнами помітно погіршилися, а нинішнє призупинення операцій стало черговим етапом цього віддалення. Для регіональних ринків та логістичних ланцюжків це означає додатковий фактор невизначеності: на тлі ризиків у Гормузькій протоці та загрози розширення конфлікту навіть на дипломатичному рівні країни Затоки опиняються у складному становищі, змушені балансувати між економічними інтересами з Тегераном та військово-політичними зобов'язаннями перед Вашингтоном.