16 серпня 2026 року міжнародна спільнота стала свідком безпрецедентної дипломатичної кризи, спровокованої риторикою адміністрації США. Командувач Генеральним штабом армії Ірану генерал Амір Хатамі виступив із жорсткою заявою у відповідь на слова президента Дональда Трампа, який раніше оголосив про намір приєднати Ормузьку протоку до території Сполучених Штатів. Іранське генералітет відкинуло будь-які спроби переписати морські кордони силою, попередивши про неминучу силову відповідь.

Дипломатичний інцидент: від «сталевої стіни» до «жарту»

Конфлікт розгорівся після виступу Дональда Трампа в Поліцейській академії округу Нассау (Нью-Йорк) 14 серпня. Президент США заявив, що після перемоги над Іраном Вашингтон наміряється оголосити Ормузьку протоку своєю територією, а ВМС США вже утримують там «сталеву стіну» блокади. Однак, стикнувшись із різкою реакцією союзників по НАТО та експертів з міжнародного права, Білий дім спробував дезавуувати заяву, назвавши її «політичним жартом» та «гіперболою».

У Тегерані цей маневр не пройшов. Генерал Хатамі у своєму зверненні підкреслив: «Злочинний президент США говорить, що хоче оголосити протоку частиною злочинної території. Звісно, після того як вони зрозуміли, яку величезну помилку вчинили, вони сказали, що пожартували. Навіть жартувати з цього приводу — величезна помилка. Це Іран, і у нього є захисники, які зламають вам ногу». Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді додав, що протоку неможливо захопити ні твітом, ні передвиборчою промовою.

Військовий тупик: реальність проти риторики

Заяви про «повний контроль» над протокою суперечать фактичному положенню справ на фронті. Війна між США та Іраном триває вже близько пів року, і американські ВМС не змогли розблокувати судноплавство. Попри масовані удари стратегічних бомбардувальників B-2, Іран ефективно використовує берегові ракетні комплекси та протикорабельні міни, утримуючи ключові вузли протоки під своїм контролем. Операція зі встановлення «сталевої стіни» фактично застрягла в глухому куті, а спроби прориву флоту США супроводжуються високими втратами.

Економічні наслідки: енергетична криза та передвиборча арифметика

Блокада Ормузької протоки призвела до глобального економічного шоку. Через цей вузол перестало проходити близько 20% світових обсягів нафти та зрідженого газу. Світові запаси палива стрімко виснажуються, що викликало різкий стрибок цін на енергоносії. У самій США вартість бензину досягла історичних максимумів, що завдає прямого удару по рейтингах Дональда Трампа напередодні листопадових проміжних виборів до Конгресу.

Стратегія «взимання мита»: комерційний інтерес за загрозами

Аналітики вважають, що за гучними загрозами ховається конкретний комерційний план. Ще у липні 2026 року Трамп пропонував зробити США «офіційним опікуном» Ормуза та стягувати 20% мито з усіх проходящих комерційних танкерів. Заява про оголошення протоки «територією США» розглядається експертами як спроба юридично обґрунтувати майбутній силовий рекет на головному нафтовому перехресті планети. Іран пов'язує можливе відкриття коридору виключно з виплатою багатомільярдних компенсацій за шкоду від бомбардувань та повним зняттям санкцій.

Суперечливі дані

Існує розбіжність у оцінках ступеня контролю над протокою. Адміністрація США в офіційних заявах стверджує про фактичне встановлення блокади та «сталевої стіни», що передбачає домінування над акваторією. У той же час, дані іранської сторони та незалежні військові оглядачі вказують на те, що судноплавство повністю паралізоване діями іранських ВМС, а американські кораблі не можуть безпечно проходити транзит. Іран заявляє про повну заборону проходу для США, тоді як Вашингтон наполягає на праві свободи судноплавства, яке, на їхню думку, вже обмежене.