Під час повітряних тривог над усією територією України придушується супутникова навігація, що унеможливлює для балістичних ракет «Іскандер» влучання в ціль із точністю до метра за допомогою стандартної інерціальної системи наведення. Проте російські військові продовжують завдавати точкових ударів по обраних об'єктах інфраструктури. Радник з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бєскрестнов у своєму Telegram-каналі, на який посилається РБК-Україна, пояснив, що для забезпечення високої точності на ракетах «Іскандер» застосовуються додаткові системи наведення, що дозволяють коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

Оптичні та радіолокаційні головки: як ракета «бачить» ціль

За словами Бєскрестнова, в арсеналі російських сил, що завдають ударів по українській території, використовуються оптичні головки наведення моделей 9Е436 і 9Б918, а також дорожчі варіанти з радіолокаційним наведенням, зокрема 9Б918. Механізм роботи радіолокаційної системи виглядає таким чином: на етапі зниження бойового блоку ракета протягом кількох секунд сканує місцевість за допомогою радіолокаційного обладнання. Отримані дані передаються в систему наведення, яка формує поправку і коригує траєкторію польоту безпосередньо перед ударом. Саме цей механізм дозволяє «Іскандеру» уражати конкретні об'єкти — мости, вузли комунікацій — навіть за умови повної відсутності супутникового сигналу.

Хвиля ударів по мостах Києва: хронологія останніх атак

Останніми тижнями російські військові активізували атаки на мостові споруди, насамперед у Києві. Південний міст, що з'єднує правий і лівий береги Дніпра, неодноразово зазнавав ударів безпілотних літальних апаратів, а згодом — і балістичних ракет. Одною з найбільш резонансних стала атака 27 жовтня: за даними РБК-Україна, у переправу влучили кілька балістичних ракет. У ніч на 7 листопада під ударом опинився вже Північний міст. Мер Києва Віталій Кличко підтвердив, що в переправу влучили кілька балістичних ракет; у результаті пошкоджено дорожнє покриття, контактну тролейбусну мережу та лінію електропередач. Удари по мостах мають прямий вплив на транспортне сполучення між берегами Дніпра та на роботу міської інфраструктури.

Пошук альтернатив: нові переправи через Дніпр

Наслідки серії атак змусили владу Києва шукати не лише способи оперативного відновлення пошкоджених об'єктів, а й альтернативні маршрути перетину Дніпра. Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник 30 жовтня повідомив, що будівництво додаткових переправ уже розпочалося. За його словами, перші нові мости мають бути введені в експлуатацію на початку 2027 року. Таким чином, навіть за збереження загрози повторних точкових ударів по наявних переправах місто отримує можливість диверсифікувати транспортні потоки та знизити вразливість критичної інфраструктури.

Контекст: чому точність наведення стала ключовим фактором

Застосування додаткових систем наведення на балістичних ракетах «Іскандер» свідчить про те, що російські військові цілеспрямовано адаптують тактику ударів до умов електронної боротьби. Якщо стандартна інерціальна навігація в умовах придушення GPS забезпечує лише грубе влучання в район цілі, то оптичні та радіолокаційні головки дозволяють звести помилку до мінімальних значень. Для об'єктів із чітко визначеними координатами та характерним радіолокаційним або оптичним «підписом» — таких як мости, шляхопроводи, вузли енергетичної інфраструктури — це робить їх практично вразливими навіть за умов повного екранування супутникового сигналу. Експертне пояснення Бєскрестнова підкреслює, що боротьба із загрозою точкових ударів вимагає не лише розвитку систем ППО та РЕБ, а й диверсифікації інфраструктури, щоб мінімізувати наслідки навіть у разі успішного влучання ракети.