В Іспанії пройшов перший за 14 років загальний страйк, який паралізував життя країни майже на добу. Попередня акція такого масштабу відбулася у 2012 році та була пов'язана з борговою кризою в єврозоні. Цього разу головною причиною стали доступність житла, стрімке зростання цін на оренду та примусові виселення. За даними центрального банку Іспанії, середня вартість оренди становить 1176 євро на місяць — майже 99% середньої місячної зарплати молодого працівника. У країні не вистачає 750 000 об'єктів житлової нерухомості, а до 2028 року дефіцит, за оцінками, зросте до мільйона. Суттєву роль у дорожчанні відіграє туристичний сектор: багато квартир здаються в короткострокову оренду, що створює дефіцит і штовхає ціни вгору, особливо на східному узбережжі, де активність протестувальників була найбільшою.

Масштаб акції та оцінки учасників

Незважаючи на штормову погоду, на вулиці вийшли сотні тисяч людей. За даними першоджерела, в акціях по всій країні взяли участь понад 3 мільйони людей, а в Мадриді — близько 750 000. Водночас інші видання оцінюють масштаб інакше: за повідомленнями низки ЗМІ, у протестах у Мадриді та Валенсії брали участь від 70 до 500 тисяч осіб, а загальна кількість маршів склала близько 50. Точна цифра учасників залишається предметом розбіжностей, проте сам факт масового виходу на вулиці підтверджують усі сторони. Учасники зазначали, що страйк підтримала величезна кількість працівників, включаючи автомобільну промисловість, і що місто було фактично повністю паралізоване.

Голоси протестувальників: «Це недосяжно»

Студент Льюк Сала пояснив участь в акції тим, що «ми не бачимо жодних перспектив у майбутньому» і не сподіваємося колись обзавестися власним житлом, оскільки із зарплатами робітничого класу це «просто недосяжно». Державна службовиця Сільвія Коркобада, яка має 20-річну доньку, наголосила, що те, що відбувається з житлом, освітою та охороною здоров'я, має величезне значення, і без серйозних змін її дочка «протягом свого життя не зможе отримати доступ» до цих сфер. Вчителька з Мадрида Ольга Доминго додала, що влада продовжує скорочувати видатки, а співвідношення вартості життя і зарплат є «непропорційним». Протестувальники також називають страйк сигналом політикам напередодні дострокових виборів, які, за їхніми словами, пройдуть за два тижні; при цьому всі політичні сили, які намагалися «повернути» акцію у свій бік, зустрічають недовіру.

Зіткнення з поліцією та реакція правозахисників

До вечора в Мадриді та Барселоні почалися зіткнення протестувальників із поліцією. Учасниця мітингу Нерея Каньяс розповіла, що на площі Іспанії поліція почала оточувати натовп, а коли люди спробували залишити площу, правоохоронці «пішли в атаку на всіх підряд». Вчитель математики Луїс повідомив, що йому розпилили перцевий газ в обличчя з відстані 10–20 сантиметрів тричі. Протестувальник Карлос заявив, що поліція стріляла гумовими кулями, застосовувала сльозогінний газ і била людей. За даними ЗМІ, на відео зафіксовані випадки побиття поодиноких протестувальників, які лежали на землі. Профспілки звинуватили правоохоронців у зайвій жорстокості, а Amnesty International висловила стурбованість, зазначивши задокументовані випадки побиття мирних жителів, зокрема цілеспрямовані удари кийками по голові — вразливій частині тіла, удари по якій несуть високий ризик тяжких травм.

Політичний контекст і перспективи

Страйк проходить на тлі провалу урядової ініціативи щодо надзвичайних заходів реагування на житлову кризу, яку парламент не підтримав. Мадридська спілка орендарів раніше заявляла, що навіть ці пропозиції були недостатніми. Вимоги протестувальників зводяться до зниження орендної плати, припинення примусових виселень та заборони інвестиційним фондам скуповувати житло. На тлі дострокових виборів, що наближаються, та розбіжностей в оцінках масштабу акції ситуація залишається напруженою: суспільство вимагає системних змін, а політичні сили поки не пропонують узгодженої відповіді на житлову кризу.