Шлях України до Європейського Союзу стикається з жорстким правилом консенсусу: для відкриття переговорних кластерів потрібна єдність усіх країн-членів. Це означає, що навіть один сусід із претензіями може заблокувати процес. У умовах поточної геополітичної напруги ризики таких блокувань залишаються високими, а список потенційних «гальм» зростає.

Як зазначає аналітик Українського центру європейської політики Сніжана Дяченко, найбільш відчутні перешкоди виникають там, де у країни-кандидата та члена ЄС є невирішені двосторонні проблеми. У цьому контексті на перший план виходить Польща.

Історичний «шпагат» і суперечка про героїв

Відносини Києва та Варшави, традиційно вважалися стратегічним партнерством, останнім часом загострилися на ґрунті історичних питань. Кульмінацією цього конфлікту стала подія літа 2026 року, коли стосунки затінилася суперечка навколо присвоєння одній із військових частин Збройних Сил України імені героїв УПА.

Реакція Варшави була миттєвою та жорсткою. Міністр оборони Польщі прямо заявив, що у України виникнуть серйозні проблеми зі вступом до ЄС, якщо вона не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА. Це твердження демонструє, наскільки чутливою стала тема історичної пам'яті для польського політикуму і як вона може бути використана як важіль тиску в переговорах.

Економічний фактор: зерно та конкуренція

Окрім історії, серйозним каменем спотикання залишається сільське господарство. Україну сприймають багато європейських фермерів, зокрема польських, як прямого конкурента. Яскравим прикладом цієї напруги стали масштабні протести фермерів у 2023 році, які виступали проти безмитного імпорту українського зерна.

Економічна конкуренція в агросекторі створює стійкий блок скептиків у Брюсселі, які побоюються, що відкриття кордонів для української продукції завдасть удару по місцевих виробниках.

Міфи про гроші та завдання дипломатів

Окремий виклик для українських дипломатів — боротьба з хибними уявленнями серед європейських виборців. Поширений міф про те, що вступ України призведе до скорочення виплат у рамках політики згуртованості та дотацій спільної сільськогосподарської політики для поточних країн-членів. Багато хто переконаний, що значна частина коштів нібито «поглине» Київ.

Європейські економічні експерти неодноразово спростовували ці твердження, проте тема залишається гострою. Дипломатичному корпусу України доведеться прокласти величезну роботу, щоб пояснити реальний стан справ та переваги розширення Союзу.

Пошук нових форматів безпеки

Паралельно з питаннями вступу до ЄС, активно обговорюється і тема безпеки. У інтерв'ю РБК-Україна представник Держдепартаменту США Ян Бейтсон розповів, що саміт НАТО в Анкарі не ухвалив окремого рішення щодо членства України, хоча значна частина переговорів була присвячена саме цій країні.

Тим не менш, українська дипломатія починає шукати альтернативні шляхи. Посол України у Великій Британії Валерій Залужний засудив ідею вступу до НАТО у його нинішньому форматі. На його думку, Києву слід орієнтуватися на створення нових оборонних союзів, зокрема, на формування європейського блоку безпеки, який міг би стати більш гнучким інструментом захисту суверенітету.