Баскетбольний ринок Європи продовжує формуватися напередодні нового сезону. Форвард збірної України Іван Ткаченко офіційно став гравцем латвійського клубу «Ригас Зелтс», який у наступному розіграші виступатиме на рівні Євробаскету. Про це повідомляє Sport RBC.UA з посиланням на офіційний сайт Федерації баскетболу України.
Вимушений крок клубу
За даними видання, перехід українця став для рижан вимушеним. Команда вже повністю сформувала основний склад на сезон, проте тяжка травма захисника Томса Скуї змусила керівництво терміново шукати підсилення. У цих обставинах запрошення гравця, знайомого по Ризі, виглядало логічним та оперативним рішенням.
Чому Ткаченко став пріоритетом
Зацікавленість «Ригас Зелтс» українцем пояснюється одразу кількома факторами. Раніше Ткаченко два сезони виступав у Ризі за «Прометей» і двічі вигравав Латвійсько-естонську баскетбольну лігу, що свідчить про його знайомство з форматом і рівнем регіону. Додатковою перевагою стало те, що гравець не враховуватиметься в ліміті на легіонерів, що важливо для клубу, який уже укомплектував ростер.
Оцінка тренерського штабу
Менеджер «Ригас Зелтс» Едгарс Булс зазначив, що йому та іншим членам тренерського штабу сподобалася гра Ткаченка під час перегляду матчів збірної України. «Крім того, Іван дав зрозуміти, що хотів би залишитися в Ризі, тому ми швидко домовилися. Ми раді підсилити склад гравцем високого рівня, який може діяти на кількох позиціях і вносити вагомий внесок у грі без м'яча», — підкреслив Булс.
Статистика в минулому сезоні
Попередній ігровий рік форвард провів у хорватському «Задарі». У 21 матчі місцевого чемпіонату українець в середньому провів на паркеті 16,4 хвилини, набираючи 6,3 очка і роблячи 3,0 підбирання за гру. Ці показники підтверджують його статус універсального гравця, здатного бути корисним і в нападі, і в захисті.
Контекст і перспективи
Перехід у «Ригас Зелтс» відкриває Ткаченку можливість закріпитися в європейській клубній структурі рівня Євробаскету, де конкуренція та рівень матчів помітно вищі, ніж у національних чемпіонатах. Для самого гравця це крок у бік більш помітної сцени, а для клубу — спосіб закрити втрату ключового захисника без порушення лімітів на іноземців.
