Український актор Іван Жилюк, відомий глядачам за серіалом «Жіночий лікар», дав розгорнуте інтерв'ю виданню Styler, в якому розповів про роботу над новим сезоном «Жіночий лікар. Нове життя», особистий досвід волонтерства, музичні експерименти та мрію про дім, де разом житимуть літні люди та діти-сироти. Актор, якого виховала бабуся, зізнався, що новий поворот у біографії його персонажа — переживання фронту та втрати — став для нього особисто «фантастичним» творчим викликом, оскільки дозволив перенести у роль реальний досвід евакуації людей і спілкування з медиками на передовій.
Персонаж, який нарешті сподобався: трансформація через війну
У новому сезоні серіалу «Жіночий лікар. Нове життя» герой Жилюка проходить через фундаментальну зміну: він опиняється на фронті, переживає втрату і змушений переосмислити власні цінності. Актор підкреслив, що саме цей поворот зробив персонажа для нього «тим, хто нарешті подобається». За його словами, завдяки друзям на фронті та великому досвіду волонтерства, включаючи евакуацію людей, він особисто знає, що в критичних обставинах «немає місця для всілякої погані», а між людьми формуються «дуже теплі, побратимські, сестринські стосунки через небезпеку й важкі обставини». Жилюк зазначив, що спочатку негативний персонаж отримує від долі шанс на переродження, і йому як актору належить «переносити» власний досвід у цю трансформацію.
За лаштунками: як актор прикидався сином «шишки», щоб учитися у лікарів
Заради достовірності в кадрі Жилюк ще з першого сезону серіалу почав перебувати серед лікарів: ходив на огляди, спілкувався з медиками, чий батько працював в Інституті серця. При цьому він принципово не розкривав свою професію, щоб його не сприймали як актора. «Був дуже мовчазним — як тільки відкрив би рота, одразу б зрозуміли, що я не з їхньої сфери», — сміючись, згадував він. Навколо нього складалося враження, що він «син шишки, який нічого не знає». Головна професійна навичка, яку він виніс із цього спілкування, — «зберігати тепло і любов до людей, і при цьому не стертися в нуль через те, що багато смертей і горя».
Без гонорару і з «стосунковою трансформацією»: цінності вищі за контракт
Жилюк відкрито заявив, що готовий зніматися без гонорару в студентських проєктах і у режисерів, які поділяють його цінності. «Мені дуже подобається мислення студентів, тому хочу з ними працювати, вчитися у них», — пояснив актор. У більш розвиненій професійній сфері він також розглядав би роботу без оплати там, де може «вчитися і масштабувати свою особистість». На запитання про особисте життя Жилюк відповів із притаманною йому обережністю: «Мені здається, що я закохався. Я кажу цій дівчині, що люблю її, і відчуваю цю любов. Але коли ти виводиш це почуття зсередини назовні — значення цих слів зменшується, тому що зникає певна інтимність». Актор не поспішає називати свої стосунки такими, віддаючи перевагу формулюванням «стосункова трансформація» та «якийсь політ».
Цифрове піаніно, вірші Стуса і дім, де старі живуть з дітьми
У вільний час Жилюк зайнявся музикою: після тривалого періоду медитацій він «відчув, що є музикантом», і до нього «дивовижним чином прийшло цифрове піаніно». Актор активно пише музику і, за його словами, «намагається з інструментом бути на ти». В інтерв'ю він розповів, що після важкої ночі сів за піаніно і створив музичну композицію на вірш Василя Стуса. Окремо Жилюк поділився особистою мрією — збудувати дім, у якому разом житимуть літні люди та діти-сироти. Ця витівка для нього не абстрактна благодійність, а глибоко особиста історія: актора виховала бабуся, і саме її приклад став для нього моделлю того, як покоління можуть існувати поруч, підтримуючи одне одного.
Новий сезон: «поконкурує із серіалами, які створює штучний інтелект»
Говорячи про новий сезон, Жилюк підкреслив, що в проєкті зібрані професійні актори, між якими «є хімія». «Хочеться бачити життя — видно, що і за кадром актори взаємодіють, що це не пластикові фігурки», — зазначив він. Актор не побоявся гучного формулювання: на його думку, те, що знімають у «Жіночий лікар. Нове життя», «поконкурує із серіалами, які створює штучний інтелект». При цьому він визнав, що ШІ-контент може бути візуально красивим і мати цікаві сюжети, але він «пластиковий». Жилюк заявив, що його мета — щоб персонаж «викликав емоції, щоб у людей на душі ставало тепло, радісно і весело».