11 серпня 2026 року на безмежній солончаковій рівнині Бонневіль у США сталося подія, яка назавжди увійде в історію автоспорту та інженерної думки. Британський експериментальний автомобіль JCB Hydromax, яким керував легендарний Енді Грін, встановив новий світовий рекорд швидкості для машин із водневим двигуном внутрішнього згоряння. Показник склав вражаючі 406,320 миль на годину (654 км/год). Це досягнення не просто оновило статистику, а й стало потужним доказом життєздатності водневих технологій в екстремальних умовах.
Історичний прорив: від 2004 року до 2026-го
Рекорд, зафіксований Міжнародною автомобільною федерацією (FIA), став результатом багаторічної роботи. Попереднє досягнення для водневих ДВС становило 298,5 км/год і утримувалося понад два десятиліття — з 2004 року. JCB Hydromax не лише подвоїв цей результат, але й впевнено обігнав позначку в 303 милі на годину (487,6 км/год), раніше встановлену водневим автомобілем на паливних елементах. Це стало першим випадком, коли водневий ДВС продемонстрував таке домінування над альтернативними системами в гонці за швидкістю.
Технології: Серійні мотори в рекордному боліді
Ключовою особливістю проекту є використання не експериментальних прототипів, а адаптованих серійних двигунів. 32-футовий (9,75 метра) болід оснащено двома двигунами, що виробляють сумарно 1660 кінських сил. Це ті самі мотори, які JCB встановлює на свої екскаватори та будівельну техніку в рамках масштабної водневої програми вартістю 100 мільйонів фунтів стерлінгів. Голова ради директорів JCB лорд Ентоні Бемфорд, який ініціював проект, підкреслив: «Рекорд встановлено на серійних двигунах — тих самих, що прямо зараз приводять у рух екскаватори JCB. У цьому весь сенс Hydromax: водень працює, працює сьогодні, на найвищому рівні, з нульовими викидами».
Легенда за кермом: Енді Грін знову на вершині
За кермом Hydromax сидів Енді Грін — єдина людина в історії, яка подолала звуковий бар'єр на суші (у 1997 році на Thrust SSC). Для нього цей рекорд став логічним продовженням кар'єри, додавши до списку досягнень успіх на альтернативному паливі. «Це історична віха для автоспорту, що демонструє, як інновації, продуктивність, швидкість та стійкість можуть йти пліч-о-пліч», — заявив Грін після заїзду. Президент FIA Мохаммед Бен Сулейм також високо оцінив результат, назвавши його важливим кроком для майбутнього стійкої мобільності.
Суперечливі дані
Хоча основний рекорд (654 км/год) підтверджено FIA та узгоджено всіма джерелами, існують незначні розбіжності в цифрах, які наводять різні ЗМІ. Тоді як британські видання (Autocar, The Construction Index) та офіційне заяву JCB фіксують швидкість у 406,320 миль на годину (654 км/год), ряд міжнародних джерел, включаючи портал AutoIndustriya, наводять цифру 653,90 км/год. Різниця в 100 метрів на годину, ймовірно, зумовлена округленням при конвертації миль у кілометри або використанням даних з різних датчиків телеметрії, проте це не впливає на статус рекорду, який визнано абсолютним.
Майбутнє водневої енергетики
Успіх на солончаку Бонневіль став каталізатором для подальших інвестицій. JCB анонсувала, що рекорд передує офіційному оголошенню про створення нового виробничого комплексу для водневих технологій. Це підтверджує стратегію компанії щодо переходу від демонстраційних проектів до масового впровадження водневих рішень у важкій промисловості та транспорті, доводячи, що «зелена» енергія здатна витримувати екстремальні навантаження.
