В українських ЗМІ та соцмережах на тлі триваючих ударів по критичній інфраструктурі почала активно поширюватися версія про те, що влада країни нібито оголосила надзвичайну ситуацію вже не лише в енергетиці, а й у сферах тепло- та водопостачання, а також роботи інтернету. Приводом для таких публікацій стала постанова Кабінету міністрів України №1292, яку низка видань трактували як розширення режиму надзвичайної ситуації на нові галузі. Однак, як повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційну заяву Кабміну у Facebook, в уряді цю інтерпретацію прямо спростували: жодного надзвичайного стану ані в енергетиці, ані в теплопостачанні, ані в будь-якій іншій сфері не запроваджувалося.

Офіційна позиція уряду

У пресслужбі Кабінету міністрів наголосили, що постанова №1292 має виключно організаційний характер. За словами представників уряду, у документі не проголошується жоден новий режим надзвичайної ситуації — він лише визначає, хто конкретно відповідає за відновлення об'єктів після атак і як узгоджуються дії між відомствами. «Насправді уряд призначив керівників робіт з ліквідації наслідків російських атак на критичну інфраструктуру. Тепер за ліквідацію наслідків в енергетиці, тепло- і водопостачанні та зв'язку відповідають конкретні міністри. Надалі їхню спільну роботу координуватиме спільний штаб», — зазначили в Кабміні. Таким чином, ідеться про розподіл відповідальності та створення механізму координації, а не про запровадження будь-якого особливого правового режиму.

Суть постанови №1292

Якщо відкинути емоційний фон публікацій, зміст документа зводиться до адміністративного рішення: за кожен сектор критичної інфраструктури закріплені конкретні міністри-відповідальні, а їхні спільні дії координуватимуться через єдиний штаб. Це означає, що під час чергового відключення світла, тепла чи водопостачання буде чітко відомо, яке міністерство та який керівник несуть відповідальність за ліквідацію наслідків і відновлення роботи систем. В уряді наполягають, що таке рішення покликане підвищити керованість у кризових ситуаціях, а не розширити перелік сфер, оголошених «надзвичайними». Саме ця різниця — між організаційним розподілом ролей та запровадженням режиму НС — і стала джерелом різночитань у медіапросторі.

Контекст: щоденні удари по енергетиці

Спростування з'явилося на тлі того, що Росія продовжує щодня завдавати ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури України, у результаті чого в низці областей спостерігаються відключення електроенергії. Зокрема, 20 жовтня окупанти вдарили по енергооб'єкту в Шевченківському районі Києва, через що перебої з електропостачанням зафіксували одразу в чотирьох районах столиці. Саме такі регулярні атаки і створюють підґрунтя для чуток про «розширення» режиму НС: що частіше трапляються відключення, то активніше в мережі з'являються повідомлення про нові «надзвичайні» рішення, які потім доводиться розбирати по частинах в уряді.

Водопостачання під тиском

Окремої уваги заслуговує сфера водопостачання, яка останнім часом дедалі частіше опиняється в зоні ризику через пошкодження енергетичних та інженерних мереж. На вулицях українських міст дедалі частіше можна бачити спеціалізовану техніку для аварійного підвезення води — цистерни, розмічені як «аварійна підвезення води», які працюють в умовах перебоїв із подачею. Це наочно показує, що проблеми з водою і теплом дійсно існують і потребують оперативного реагування, проте, як роз'яснює Кабмін, вони вирішуються через організаційні механізми та призначених відповідальних міністрів, а не через формальне запровадження надзвичайної ситуації. Таким чином, реальна робота з ліквідації наслідків ударів триває, але її правова кваліфікація в уряді трактується однозначно: режим НС у жодній зі згаданих сфер не запроваджувався.