Кабінет міністрів України схвалив Стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року. Відповідна постанова, про яку повідомляє РБК-Україна, закріплює системний підхід до зміцнення території країни: від розвитку глибоко ешелонованої оборони до створення єдиної цифрової бази фортифікаційних споруд на основі геоінформаційної системи «Дельта». Документ прямо вказує, що збройна агресія Росії докорінно змінила підходи до підготовки територій до оборони — як в Україні, так і в країнах Балтії та Польщі, які активно зміцнюють свої кордони.

Від досвіду Донбасу до національної системи оборони

У тексті стратегії наголошується, що досвід створення ешелонованих смуг загороджень на Донбасі, зокрема навколо Слов'янська та Краматорська, довів свою ефективність для формування стійкої оборони. Проте, як зазначається в документі, масове застосування далекобійної зброї, авіабомб та безпілотних літальних апаратів, включно з FPV-дронами, поставило під загрозу не лише прифронтові території, а й тилові міста, а також ключові логістичні шляхи. Противник цілеспрямовано атакує цивільний транспорт, підрозділи рятувальників, правоохоронців та об'єкти критичної інфраструктури, що зажадало перегляду всієї системи інженерного захисту.

Цифровізація: єдина платформа «Дельта» та щомісячне оновлення даних

Одним із центральних елементів стратегії є створення єдиної геоінформаційної платформи для моніторингу фортифікацій, загороджень і систем захисту від дронів. Уся інформація про споруди, зведені у 2024–2026 роках, має бути внесена до цифрової бази до лютого 2027 року, після чого дані оновлюватимуться щомісяця. Це дозволить командуванню та органам влади в реальному часі оцінювати стан оборонних об'єктів і оперативно корегувати плани будівництва.

Три етапи реалізації: від правової бази до масового охоплення території

Стратегія розбита на три послідовні етапи. Підготовчий етап передбачає розвиток правової та технічної бази, вдосконалення організаційної структури при Міністерстві оборони та Генеральному штабі, а також впровадження геоінформаційної платформи. Етап реалізації фокусується на будівництві комплексних опорних пунктів — насамперед для підрозділів безпілотної авіації, — переважно в областях, що межують із зонами бойових дій, Росією та Білоруссю, а також на формуванні запасів будівельних матеріалів. На етапі масштабування та коригування передбачається масове охоплення території країни інженерними заходами, впровадження інноваційних рішень та міжвідомчий аудит виконаних робіт.

Конкретні показники: 95% виконання, скорочення строків на 20% та резерв на 300 опорних пунктів

Документ містить чіткі кількісні цільові показники. Планується досягти 95% виконання інженерних заходів за затвердженими планами та 100% відповідності робіт тактичним вимогам. Час будівництва опорних пунктів має бути скорочено на 20% завдяки формуванню централізованого оборонного замовлення на матеріали. Крім того, передбачено створення резерву будівельних ресурсів у розрахунку на 300 опорних пунктів і 100 кілометрів доріг, що забезпечить оперативне відновлення та розширення загороджень у разі їх пошкодження. Антидроновий захист доріг та забезпечення 100% готовності споруд до використання також зафіксовані як обов'язкові параметри.

Очікуваний результат: глибоко ешелонована система та уніфікація підходів

Як формулюється в самому документі, очікуваним підсумком реалізації стратегії має стати створення глибоко ешелонованої системи оборонних рубежів у поєднанні з якісним забезпеченням мобільності та логістики військ, а також уніфікація підходів до проєктування і будівництва фортифікаційних споруд по всій території України. Безперервне та адаптивне планування із залученням сил оборони та органів влади на всіх рівнях покликане забезпечити, щоб інженерний захист території розвивався синхронно з тактичними потребами та мінливою картиною загроз.