27 серпня 2026 року прем'єр-міністр Катару шейх Мухаммед бін Абдулрахман Аль Тані прибув до Тегерана, де провів зустріч із високопоставленими іранськими керівниками. Головною темою переговорів стала деблокада Ормузької протоки та повернення до того, що в Дої та Тегерані називають «довоєнним статусом» відкритого судноплавства. За даними видання, катарський емісар під час розмов чинив тиск на іранську сторону, вимагаючи поважати свободу судноплавства в одному з ключових нафтових коридорів світу. Підсумком візиту стала згода Тегерана скласти перелік умов, за виконання яких можливе відновлення нормального руху суден через протоку.

Дипломатичний канал через Доху

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі охарактеризував переговори з Катаром як «креативні», підкресливши, що емірат виступає посередником, здатним донести позицію Тегерана до Вашингтона. В рамках того ж візиту іранський глава МЗС повторно звернувся до Сполучених Штатів із закликом припинити військовий та економічний тиск на Іран і відновити переговорний трек. Таким чином, катарська місія вписується в більш ранню динаміку: ще наприкінці червня іранська сторона заявляла, що делегація відвідає Катар, при цьому прямі переговори з США на той момент не планувалися.

Іран готує список умов і коридор через Оман

Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї повідомив, що Тегеран готує перелік умов для відновлення руху протокою. За його словами, Іран уже домовився з Оманом про судноплавний коридор: судна використовуватимуть призначений центральний канал, однак лише за умови, якщо США виконають висунуті Іраном умови. Раніше повідомлялося, що Іран і Оман обговорюють створення тимчасового спільного маршруту через Ормузьку протоку, а також розглядають можливість місії з розмінування ключового коридору нафтового експорту. Це свідчить про те, що угода щодо протоки ще не готова і залишається на етапі вироблення деталей.

Санкційний контекст і позиція Тегерана

Після переговорів МЗС Ірану опублікувало заяву, в якій засудило нові економічні санкції США проти країни і закликло інші держави не приєднуватися до санкційного режиму. За словами Арагчі, участь у санкціях буде еквівалентна «співучастию в нав'язуванні незаконної волі однієї держави» іншим. Ця риторика пов'язує питання деблокади протоки з ширшою вимогою зняття тиску, яке Тегеран висунуває як умову нормалізації судноплавства.

Протирічливі дані

Тут версії сторін помітно розходяться. З одного боку, президент США Дональд Трамп заявляв, що Ормузька протока повністю очищена, і більше того — що вважає її територією Сполучених Штатів, стверджуючи, що Вашингтон контролює весь регіон. З іншого боку, за даними РБК-Україна, протока, ймовірно, досі замінована Іраном, і заяви про її повну очистку не відповідають дійсності. Крім того, сам факт згадки «довоєнного статусу» судноплавства передбачає, що до цього протока функціонувала в умовах конфлікту, тоді як іранська сторона підкреслює, що коридор буде відкритий лише після виконання умов Тегерана. Таким чином, реальний фізичний статус протоки — замінована вона чи ні — залишається предметом протирічливих заяв, і незалежне підтвердження цих фактів на даний момент відсутнє.

Що далі

У найближчі тижні ключовим стане те, яким саме виявиться перелік умов, який готує Іран, і чи буде Оманський коридор реалізований на практиці. До тих пір, поки Вашингтон і Тегеран не узгодять позиції щодо зняття тиску та розмінування, рух суден через Ормузьку протоку, ймовірно, залишатиметься обмеженим і залежатиме від тимчасових маршрутів. Катар, судячи з усього, намірений зберегти за собою роль посередника, що зв'язує іранську та американську сторони.