Бувший спеціальний представник президента США з питань України Кіт Келлог у інтерв'ю РБК-Україна розкрив внутрішню причину, чому Вашингтон так і не оформив обіцяну передачу Україні ліцензії на виробництво систем протиповітряної оборони Patriot. За його словами, затримка зумовлена не політичними чи військовими міркуваннями, а суто комерційними інтересами американських оборонних корпорацій, перш за все Lockheed Martin, які бояться втрати контролю над власною інтелектуальною власністю.

Бізнес-інтереси оборонних гігантів проти стратегічних завдань

«Мені здається, що насправді сталося так: люди чи компанії, на кшталт Lockheed Martin, великі оборонні гіганти, занервували через передачу Україні, як вони це називають, ліцензії на свою інтелектуальну власність», — заявив генерал Келлог. Він підкреслив, що вважає подібне рішення суто бізнес-орієнтованим і, на його думку, помилковим. «Чому мені подобається ідея, щоб Україна це робила? Тому що тут можуть працювати швидше і, ймовірно, краще з новими рішеннями. Тож треба дати українцям цей шанс», — додав він, вказуючи на потенційну ефективність локалізації виробництва на українській території.

Суперечливі дані

Хронологія подій навколо ліцензії на Patriot містить помітну неузгодженість у заявах Білого дому. 8 липня 2026 року президент США Дональд Трамп особисто повідомив президенту України Володимиру Зеленському про готовність передати Україні ліцензію на виробництво систем Patriot. Водночас уже через три тижні — тобто приблизно до кінця липня — Трамп заявив, що якоїсь угоди поки не існує. Таким чином, між публічною обіцянкою та її фактичним відкликанням минуло близько 21 дня, за які, за версією Келлога, відбулося лобіювання з боку оборонних корпорацій. З одного боку, перше заявлення президента США виглядало як остаточне політичне рішення; з іншого — подальша формулювання «угоди поки немає» фактично анулювало дану обіцянку без публічного пояснення причин до моменту інтерв'ю Келлога.

Особисте втручання: Келлог намірний звернутися до Трампа

Генерал Келлог не обмежився критикою і заявив про намір особисто обговорити питання з президентом США по поверненні з поточного візиту. «Коли я повернуся після цього візиту, в мене буде можливість піти до президента і сказати йому, що, на мою думку, він повинен зробити. Думаю, він послухався деяких людей, і це образливо», — підсумував він. Ці слова опосередковано підтверджують, що рішення про заморожування ліцензійної угоди приймалося під тиском зовнішнього впливу на адміністрацію, а не в результаті перегляду військової стратегії.

Контекст: Україна розширює ППО та локалізує виробництво озброєнь

Україна продовжує системно розширювати співпрацю із західними партнерами у сфері протиповітряної оборони та дальнобійного озброєння. Сили оборони нещодавно отримали додаткову партію ракет для комплексів Patriot, а також зенітні комплекси Crotale та ракети AIM. Паралельно Київ веде роботу з локалізації виробництва високоточного озброєння безпосередньо на території країни. У цьому напрямку вже досягнуто конкретного результату: Велика Британія та Франція офіційно узгодили надання Україні ліцензії на власне виробництво крилатих ракет Storm Shadow та SCALP, що робить український прецедент потенційною моделлю для аналогічних переговорів із Вашингтоном щодо Patriot.

Значення для оборонної стратегії України

Передача ліцензії на виробництво Patriot відкривала б для України можливість не лише скоротити залежність від поставок із-за кордону, а й інтегрувати власні інженерні компетенції в модернізацію систем ППО. Як зазначає Келлог, українські спеціалісти здатні працювати швидше та пропонувати більш інноваційні рішення. У умовах тривалих масованих ударів по енергетичній інфраструктурі та критично важливим об'єктам питання локалізації виробництва зенітно-ракетних комплексів набуває характеру стратегічної необхідності, а не просто комерційної угоди між державами.