Світова продовольча безпека зіткнулася з безпрецедентним викликом. Згідно з аналітичним звітом агентства Bloomberg, сукупність військових конфліктів та екстремальних кліматичних явищ провокує новий виток глобального продовольчого кризу. Експерти попереджають, що поточна ситуація може призвести до масштабного дефіциту базових продуктів харчування, наслідки якого будуть відчуватися на всіх континентах.
Фактори зростання цін на зернові
Ключовим драйвером інфляції в аграрному секторі стала дестабілізація логістики в Чорноморському регіоні. Взаємні атаки на портову інфраструктуру та торгові судна призвели до різкого стрибка цін на пшеницю. За даними ринку, у липні вартість зернових зросла більш ніж на 10% — це найбільший ріст з 2024 року.
Ситуацію погіршує відмова іноземних судновласників заходити до портів України через ризик атак. У відповідь на це українські сили безпілотних систем активізували операції проти російського судноплавства, що призвело до затоплення контейнеровозів і створило атмосферу нестабільності для всіх учасників ринку. Безпечних маршрутів для експорту зерна в регіоні практично не залишилося.
Кліматичні аномалії та врожай
Паралельно з геополітичними ризиками аграрії зіткнулися з кліматичними катастрофами. Феномен Ель-Ніньйо, що характеризується потеплінням вод Тихого океану, викликав катастрофічну посуху в Південно-Східній Азії. У Таїланді та В'єтнамі, які є найбільшими експортерами рису, врожайність впала до мінімуму. Це призвело до того, що ціни на рис досягли 18-місячного максимуму, створюючи загрозу для продовольчої безпеки половини населення планети.
В Європі та на території України діє аномальний «тепловий купол». Температури, що перевищують +40°C, завдають шкоди посівам кукурудзи та соняшнику. Аграрії фіксують масову загибель культур, що прогнозує найсильніше за десятиліття падіння врожаю зернових.
Енергетичний кризис та собівартість
Додатковий тиск на агробізнес чинить зростання вартості ресурсів. Конфлікт США з Іраном призвів до подорожчання нафти та газу, що безпосередньо впливає на ціни на мінеральні добрива та паливо. Виробництво добрив є енергоємним, тому їх собівартість зростає синхронно з котуваннями на енергоносії.
Всередині України ситуація ускладнюється дефіцитом дизельного палива, який досяг 25%. Це пов'язано з піковим навантаженням під час жнив та масовим використанням генераторів. Великі мережі АЗС змушені вводити суворі ліміти на відпуск палива, що створює ризики для своєчасного проведення посівних робіт.
Прогноз розвитку ситуації
Аналітики Bloomberg роблять висновок, що якщо геополітична напруга не знизиться, а кліматичні умови не покращаться, світ зіткнеться з каскадним дефіцитом продовольства. Найбільш вразливими виявляться найбідніші країни Африки та Близького Сходу, які критично залежать від імпорту продовольства. Економічний прогноз вказує на те, що наслідки цього кризу можуть бути порівнянні з потрясіннями періоду пандемії.