В інтерв'ю РБК-Україна мер Харкова Ігор Терехов розкрив актуальну демографічну картину міста та прямо висловився щодо того, чи варто виїхавшим харків'янам та внутрішньо переміщеним особам повертатися в місто. За його словами, сьогодні в Харкові проживає близько 1,4 мільйона людей, з яких понад 200 тисяч — вимушені переселенці. При цьому голова міста наголосив, що в поточних умовах безпеки він не вважає можливим давати універсальну рекомендацію щодо повернення додому.
Від 320 тисяч до 1,4 мільйона: динаміка населення
Терехов пояснив, що до війни в Харкові офіційно було зареєстровано 1 мільйон 560 тисяч осіб, однак фактично в місті проживало близько 2 мільйонів мешканців, оскільки в офіційній статистиці не враховувалися близько 300 тисяч студентів, зокрема іноземних. У березні 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ, у місті залишилося близько 320 тисяч осіб — тобто виїхало приблизно 80% населення. З того часу, за словами мера, після «харківської операції» під керівництвом Сирського фіксувалися чотири хвилі повернення: 800 тисяч, 900 тисяч, мільйон сто тисяч і зараз — приблизно мільйон чотириста осіб.
223 тисячі переселенців
З нинішніх 1,4 мільйона мешканців, за даними мера, 223 тисячі — це вимушені переселенці з Донецької та Луганської областей, Херсонщини, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Нікопольського району, а також з деокупованих територій і вздовж лінії окупації. Терехов зазначив, що як міський голова і як людина він радий кожному поверненцю — і харків'янам, і переселенцям, і «дуже хоче, щоб переселенці якнайшвидше стали харків'янами».
Протирічливі дані
У цифрах мера є суттєва неузгодженість, яку важливо враховувати при інтерпретації. З одного боку, Терехов називає офіційний довоєнний показник — 1,56 мільйона зареєстрованих мешканців. З іншого — він сам оцінює реальне довоєнне населення приблизно в 2 мільйони осіб, пояснюючи різницю відсутністю в статистиці близько 300 тисяч студентів. Саме від цієї «реальної» бази в 2 мільйони він відраховує й поточні 1,4 мільйона, зазначаючи, що це «помітно менше, хоча й не настільки, як здається на перший погляд». Таким чином, оцінка ступеня «відновлення» населення залежить від того, яку цифру прийняти за вихідну — офіційну чи фактичну.
Безпека: «Київ і Харків — 50 на 50»
Мер не вважає, що в Харкові стало безпечніше. За його оцінкою, якщо порівнювати Київ і Харків, співвідношення — «50 на 50», а відносно безпечніше, «за українськими мірками», — західна Україна та Закарпаття. «Абсолютно безпечних місць немає, і останні атаки це доводять», — підкреслив Терехов. Він додав, що питання щодо повернення було складним з початку війни й універсальної відповіді немає: «були жахливі приклади в обидва боки — хтось залишився там і загинув, а хтось приїхав і, на жаль, втратив тут когось із рідних». Тому він заявив, що не може брати на себе відповідальність за пораду повертатися.
Обстріли: ТЦ, вокзал і АЗС
Харків і область, за словами мера, постійно зазнають російських обстрілів, і в останній час цілі атак розширюються: окрім житлових будинків та енергетичних об'єктів, росіяни б'ють по АЗС, вокзалах і торгових центрах. Так, вранці 17 вересня російський реактивний дрон вдарив по ТЦ «Епіцентр» в Харкові, постраждала співробітниця центру. Мінулої ночі, за даними мера, були зруйновані вокзал у Харківській області. На цьому тлі Терехов запевнив, що місто «робить усе можливе, щоб об'єднати людей», і що «Харків чекає харків'ян».