Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудин у свіжому інтерв'ю охарактеризував ситуацію в місті як стійко критичну: за його словами, інтенсивність атак на Херсон багаторазово перевищила показники початку 2026 року, а в місті залишилося лише близько 20% населення, яке проживало там на момент початку повномасштабного вторгнення. Глава ОВА підкреслив, що йдеться не про локальні осередки ризику, а про всю міську територію, яка фактично перетворилася на «червону зону» без безпечних районів.

Демографічний спад: від 300 тисяч до 60 тисяч

Ключовим індикатором масштабу кризи Прокудин назвав демографію. За його оцінкою, якщо до початку повномасштабного вторгнення в Херсоні проживало близько 300 000 людей, то зараз у місті залишається близько 60 000 мешканців — тобто приблизно п'ята частина початкового населення. Це означає, що за півтора року і більше місто втратило близько 80% мешканців, які або евакуювалися, або були змушені покинути його через постійний ризик. Такі цифри підтверджують, що масовий відтік населення став довгостроковим структурним процесом, а не тимчасовою реакцією на окремі обстріли.

«Червона зона» без винятків і щоденні жертви

Прокудин відзначив, що сьогодні в Херсоні практично неможливо виділити окремі «найнебезпечніші» місця: під ударом опинилася вся зона, де розташоване місто. За його словами, навіть райони, які ще два місяці тому можна було назвати більш-менш безпечними, зараз відносяться до «червоної зони», де фіксується найбільша кількість поранених і загиблих. Глава ОВА наповів щоденну оцінку втрат: «Кожен день ми бачимо 20 людей поранених або загиблих». Це означає, що перебування в Херсоні залишається небезпечним для всіх мешканців уже понад півтора року, а рівень повсякденного ризику став хронічним.

Нічні удари «шахедами» і загроза критичній інфраструктурі

Окремо Прокудин вказав на зміну характеру атак: до їх складу додалися реактивні дрони-«шахеди», яких раніше в Херсоні не фіксували, і які, за його словами, щонучі б'ють по критичних об'єктах міста. На цьому тлі 28 серпня Херсонська ОВО закликала мешканців, які не готові виїжджати повністю, хоча б пережити осінньо-зимовий період у більш безпечних регіонах. Заступник голови ОВА Олександр Толоконніков пояснив, що децентралізувати теплове постачання під постійними обстрілами надзвичайно складно, а запуск кількох дронів здатний звести нанівець усю підготовку до зими. Раніше, 27 серпня, повідомлялося про удар по Херсонській ТЕЦ, після якого в ОВА припустили, що об'єкт може не працювати взимку, що посилює ризик залишення міста без тепла і світла.

Суперечливі дані

У первинних формулюваннях є кілька незбігів, які важливо враховувати. По-перше, в анонсувальній частині повідомлення йдеться, що кількість атак на Херсон зросла «в 2,5 рази» порівняно з початком року, тоді як у прямій цитаті Прокудина інтенсивність обстрілів охарактеризована як зросла «в кілька разів» — точний множник офіційно не зафіксовано. По-друге, базова точка відліку населення формулюється по-різному: в одному місці йдеться про «довоєнне» населення, а в цитаті Прокудина — про населення «від повномасштабного вторгнення», що може давати різницю в початковій базі. Нарешті, виникає суперечність між закликами влади залишати місто і заявами бізнесу: 3 вересня мережа «АТБ» спростувала чутки про повне закриття магазинів у Херсоні, пояснивши, що закриває лише постраждалі від обстрілів точки, а інші продовжують роботу там, де це дозволяє ситуація з безпекою. Таким чином, офіційна оцінка ризику і реальна активність міської інфраструктури поки розходяться.

Що це означає для мешканців і що далі

Сукупність заяв ОВА — про скорочення населення до 20%, про відсутність безпечних районів, про щоденні втрати в десятки людей і про нічні удари по критичній інфраструктурі — малює картину міста, яке влада фактично рекомендує залишати на осінньо-зимовий період. При цьому збереження частини торговельних точок і спроба адаптувати теплове постачання свідчать про те, що місто продовжує функціонувати в умовах постійного ризику. Для мешканців це означає, що рішення про перебування в Херсоні стає свідомим вибором на тлі хронічної небезпеки, а не реакцією на єдиничну подію.