Здавалося б, що може бути простішим і зрозумілішим, ніж ціна на хліб. Зерно подорожчало — хліб став дорожчим. Але реальність українського ринку у 2026 році виявилася набагато складнішою. Експерти попереджають про можливий стрибок цін на базовий продукт харчування на чверть, і причина криється не в полях, а в цехах.
Парадокс собівартості: чому зерно — це лише частина
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук розвіяв популярний міф про те, що вартість пшениці диктує ціну на прилавку. Насправді, частка зерна в собівартості буханки становить лише 20–25%. Решта 75% — це логістика, енергоресурси та робота обладнання.
У умовах триваючої війни ці «приховані» витрати злетіли до небес. Електрика, газ, паливо для вантажівок та амортизація техніки, закупленої за валюту, формують кінцеву цифру. Саме тому прогноз на 2026 рік звучить тривожно: середня вартість хліба може зрости на 25%.
Битва прогнозів: від 5% до 50%
Однак у професійному середовищі немає єдності. Перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко налаштований більш оптимістично. Він вважає, що різкого стрибка влітку не станеться. На його думку, навіть з урахуванням ударів по енергетиці та роботи на генераторах у спеку, зростання цін складе скромні 5% (близько 1–1,5 грн за буханку).
Тараненко впевнений: якщо енергосистема витримає навантаження, ціни вдасться стабілізувати. Але Марчук попереджає про ризики нерівномірності ринку. Тоді як одні товари можуть здешевшати через сезонне надлишковість, інші категорії продуктів ризикують подорожчати на 50%.
Що чекати споживачеві?
Ситуація залишається багато в чому залежною від фактора стабільності. Валютні коливання та стан енергетичної інфраструктури стануть головними індикаторами. У будь-якому разі, 2026 рік обіцяє стати випробуванням для сімейного бюджету, де навіть такий звичний продукт, як хліб, може стати предметом серйозного обговорення.