Останніми тижнями Європа зіткнулася з безпрецедентною хвилею кібератак на об'єкти критичної інфраструктури. Після того як зловмисники вивели з ладу холодильне обладнання в сотнях французьких супермаркетів, жертвами атак стали служби переливання крові: через перебої в охолодженні донорські запаси виявилися непридатними для використання. В інтерв'ю Euronews етичний хакер Марко Ді Філіппо з компанії Whitelisthackers пояснив, як фахівці з кібербезпеки намагаються виявляти вразливості до того, як ними скористаються злочинці, і чому, за його оцінкою, ймовірність стати жертвою кібератаки становить один до двох.

«Такого масштабу не було навіть за цілий рік»

«За останні два тижні ми зіткнулися з надзвичайно великою кількістю гучних випадків, такого масштабу у нас раніше не було навіть за цілий рік», — розповідає Ді Філіппо. У його роботі за цей період фігурують вразливості в системі AfD-Leaks, в інфраструктурі фінтех-компанії Revolut, у скриптовій мові PHP, на якій написано безліч сайтів, а також атаки на холодильні склади. За даними «Bundeslagebild Cybercrime 2025» Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини, сукупний економічний збиток від кіберзлочинності у 2025 році склав 202,4 мільярда євро.

Атака на Берлін: 30 біткоїнів викупу і 1,4 мільйона файлів у даркнеті

Особливу увагу Ді Філіппо приділяє кібератаці на земельну мережу Берліна в серпні 2026 року. За його словами, напад можна було попередити. Злочинці вимагали викуп у розмірі 30 біткоїнів — приблизно два мільйони євро, проте берлінський сенат рішуче відмовився платити. У результаті 1,4 мільйона конфіденційних файлів були викладені в даркнеті. Причиною стала вразливість у цифровій системі, якою скористалося угруповання вимагачів Rhysida. Метод атаки отримав назву ClickFix: жертву заманили на сайт і попросили підтвердити, що вона людина, запропонувавши набрати певну комбінацію клавіш, вставити команду і натиснути Enter. «Таким чином людина фактично сама відкрила двері зловмисникам», — коментує Ді Філіппо, порівнюючи це з листом, у якому грабіжник просить прочинити двері, щоб відразу пройти до сейфа.

Людський фактор і проблема привілеїв

З берлінського випадку експерт робить два висновки. По-перше, ключову роль відіграв людський фактор: користувач виконав шкідливу команду. По-друге, у цього користувача не повинно було бути прав, що дозволяють провести атаку такого масштабу. «Ми щодня стикаємося з подібними історіями, іноді залишається тільки хитати головою», — констатує Ді Філіппо. Він підкреслює, що ймовірність постраждати від хакерської атаки становить один до двох, проте суспільство, як і раніше, недооцінює цю загрозу. «Люди значно більше бояться зломів квартир або грози. При цьому ймовірність того, що мене вдарить блискавка, всього лише один до 200 000», — зазначає експерт.

Зручність проти безпеки: системна проблема

Ді Філіппо з жалем відзначає, що сьогодні безпека не є пріоритетом при розробці продуктів. «Продається безліч продуктів, у яких на чолі кута поставлена зручність використання», — пояснює він. Розумні будинки з управлінням світлом і опаленням з будь-якої точки, підключені до інтернету холодильники в супермаркетах для централізованого управління — все це робить життя простішим, але не обов'язково безпечнішим. «Саме тут у нас сьогодні прогалина у вихованні. Під 'нами' я маю на увазі всіх, тобто кожного, хто ніколи не вчився розпізнавати загрози», — каже експерт. На його думку, починати потрібно з освіти: той, хто ніколи не стикався з ризиком хакерської атаки, не сприймає себе потенційною метою.

«Ghost Pairing» і уроки з інших країн

Серед актуальних загроз Ді Філіппо виділяє метод «Ghost Pairing», про який на початку 2026 року попереджало Федеральне відомство з безпеки інформаційної техніки (BSI). У деяких випадках достатньо натиснути на посилання в SMS або повідомленні WhatsApp, підтвердити свою особистість — і зловмисники отримують доступ до особистого листування, медіафайлів та контактів. BSI рекомендує критично оцінювати вхідні повідомлення та вмикати двофакторну автентифікацію. Експерт також наводить у приклад Індію, де поряд з розвитком технологій приділяється велика увага просвітницькій роботі: у метрополітені повсюдно розміщені плакати про кіберзлочинність, що формують у населення базове розуміння цифрових загроз.