На тлі підготовки до перших із лютого тристоронніх переговорів України, США та Росії, які пройдуть 10 та 11 листопада в Абу-Дабі, у публічному полі пролунали оцінки, що свідчать про можливе зрушення в позиціях сторін. За повідомленням BBC, американські чиновники, які поспілкувалися з журналістами напередодні зустрічі, вказали, що Київ і Москва в неформальному форматі демонструють «певну гнучкість» у питанні про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії. При цьому публічні заяви обох столиць, як і раніше, залишаються жорсткими, і розбіжність позицій щодо припинення війни зберігається.
«Певна гнучкість» за зачиненими дверима
Як зазначає видання, жодна зі сторін офіційно не відмовилася від своїх вимог, проте, за словами американського чиновника, публічна риторика не відображає всієї картини: у приватному порядку, за його оцінкою, обидві сторони виявили «певну гнучкість». Цей сигнал пролунав у момент, коли дипломатичний трек фактично перезапускається після тривалої перерви, і зустріч в Абу-Дабі розглядається як тест на те, наскільки далеко готові йти учасники в закритому діалозі.
Донбас як ключовий вузол розбіжностей
Центральним пунктом суперечки залишається Донецька область, більша частина якої, за даними видання, наразі контролюється російськими військами. Москва, як зазначається, вимагає від України відмовитися від решти території Донбасу, яку Київ все ще утримує. Своєю чергою, українська сторона наполягає на заморожуванні лінії фронту, щоб зберегти контроль над ділянками, які, за її оцінкою, мають вирішальне значення для майбутньої безпеки країни. Саме ця несумісність вимог робить територіальне питання найскладнішим елементом майбутніх переговорів.
Архітектура безпеки як умова вирішення
Американський чиновник визнав, що територіальна проблема не буде врегульована без обговорення нової «архітектури безпеки». За його словами, сторони не зможуть вирішити питання щодо Донбасу, доки не стане зрозуміло, яким буде повоєнний порядок безпеки: «Вони не вирішать Донецьку та територіальні проблеми, доки не дізнаються, якою буде архітектура безпеки після війни. І мається на увазі, що ми не зможемо завершити вирішення одного питання без вирішення іншого». Для України така архітектура може включати гарантії допомоги союзників у разі нового нападу, для Росії — давнє прагнення до виведення НАТО зі Східної Європи, що, як підкреслює BBC, викликало б тривогу в європейських столицях. Серед пропонованих механізмів — консультації з питань безпеки, гарячі лінії для зв'язку в кризових ситуаціях і «взаємні заходи з деескалації».
Роль Європи та багатосторонній формат
Питання європейської участі в переговорному процесі також вийшло на перший план. Офіційні особи торкнулися можливості відновлення роботи Ради НАТО—Росія, діяльність якої була значною мірою призупинена з 2022 року. Напередодні глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала включити союзників по НАТО та ЄС у будь-які змістовні дискусії про архітектуру безпеки Європи, а президент України Володимир Зеленський також виступає за участь Європи в переговорах. Американський чиновник повідомив BBC, що США запропонують перейти до багатостороннього формату із залученням європейців, додавши, що «у росіян залишилося неприємне враження про європейців», і висловивши надію, що їх вдасться залучити до участі.
