5 листопада 2026 року у всіх районах Києва зафіксовано перебої з водопостачанням, спричинені аварійними знеструмленнями об'єктів «Київводоканалу». Аналогічна ситуація вже виникала у вівторок, 3 листопада. За словами директора Центру дослідження енергетики Олександра Харченка, який прокоментував ситуацію РБК-Україна, головна причина криється у фізичній залежності водогону від електрики: воду трубами прокачують потужні насоси, і без основного живлення вони не здатні підіймати воду на верхні поверхи. Зіткнувшись із відключенням світла, кияни фактично втрачають воду одночасно — і це не збій, а системний наслідок атак на енергетичну інфраструктуру столиці.
Чому вода зникає разом зі світлом
Системи водо- та теплопостачання критично залежать від електроенергії, оскільки подача води здійснюється насосами, що споживають значну потужність. У зонах аварійних відключень насоси «Київводоканалу» просто не отримують достатнього електричного живлення, тому можливі обмеження водопостачання. З теплом ситуація дещо простіша: там потрібна менша електрична потужність і більше резервного живлення, що дозволяє тепломережі триматися довше, ніж водогону. Саме тому при блекаутах першою «зникає» вода, а не опалення.
Що реально роблять генератори — і чого вони не можуть
На об'єктах водоканалу працює потужне базове резервне живлення, проте його функція одна і критично важлива: утримувати воду в трубах і резервуарах, не даючи їй стекти назад природним шляхом. Як пояснив Харченко, якщо вода стече, на наповнення водогону і подачу її в будинки піде три-чотири дні. Масштаб енергоспоживання резерву величезний: одна резервна дизель-електростанція однієї насосної станції споживає близько 1200 літрів дизельного палива на годину. При цьому навіть такої потужності недостатньо для повноцінної подачі води на верхні поверхи без основного електроживлення, тому перерви у водопостачанні тривають до відновлення основних мереж.
Масштаб резерву та терміни вирішення проблеми
За даними в. о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, місто сформувало резерв із близько 700 генераторів на об'єктах тепло- та водопостачання, а також обладнало генераторами 155 бюветів. Ці установки здатні підтримувати котельні, теплопункти та локальні насосні станції, але їхньої потужності не вистачає для резервного живлення ключових об'єктів водопровідного господарства. Для них необхідно будувати окремі дизельні електростанції або когенераційні установки: за інформацією міської влади, у Києві планується додатково забезпечити близько 40 МВт потужності для підтримки водопостачання під час перебоїв з електрикою. Частину проектів у межах Плану енергостійкості вже реалізовано, решту місто має намір завершити до кінця року. Уряд, своєю чергою, повідомив про передачу Києву 10 додаткових генераторів для забезпечення роботи водоканалу. При цьому, як наголошує Харченко, розширення резервних потужностей для почергової подачі води під час блекаутів стримується затримками постачань обладнання: «Ця система, я думаю, раніше другої половини грудня — початку січня не запрацює. Там зараз необхідне обладнання їде, воно, на жаль, дуже довго постачається».
Що робити киянам зараз
Поки резервні електростанції не введені в стрій, при аварійних відключеннях світла перебої з водою триватимуть до відновлення основних мереж. «Київводоканал» нагадує, що набрати питну воду можна в бюветах, що працюють у різних районах міста; адреси найближчих комплексів доступні на карті КП «Київводфонд». Таким чином, у найближчі тижні місту доведеться спиратися на почергову подачу води та розгорнуту мережу бюветів, доки не будуть добудовані та введені в експлуатацію додаткові джерела резервного живлення.
