Колишній гравець збірної Росії з волейболу, один із найвищих блокувальників в історії вітчизняного спорту — Олександр Кімеров, — за даними джерел Sport RBC.UA, загинув під час бойових дій на території України. Зріст спортсмена становив 215 сантиметрів, що робило його помітною фігурою не лише на майданчику, а й у будь-якому окопі. Згідно з інформацією, отриманою українським виданням, Кімеров був зарахований до 2-ї штурмової роти 5-ї окремої танкової бригади ЗС РФ, а вже у серпні 2026 року зв'язок із ним повністю обірвався. Товариш по службі, який вижив у тому ж бою, розповів, що волейболіст «панікував, метушився» і загинув миттєво.

Спортивна кар'єра: від юних чемпіонів світу до італійської «Верони»

Олександр Кімеров у юності вважався одним із найперспективніших блокувальників російського волейболу. У складі юнацької та молодіжної збірних Росії він двічі ставав чемпіоном світу, вигравав Універсіаду та здобував медалі Європейських ігор. На клубному рівні його кар'єра охоплювала кілька сезонів у московському «Динамо», єкатеринбурзькому «Уралі», воронезькому «Факелі», а також виступи за італійську «Верону». На фотографіях того періоду Кімеров позує у формі з номером 18 і спонсорськими логотипами «Банк Югра» та «ЕВРАЗ» — типовий вигляд російського клубного волейболу середини 2010-х років.

Скандали за межами майданчика

Проте репутація Кімерова поза волейбольним майданчиком складалася з серії гучних інцидентів. У 2017 році його вигнали з літака за деструктивну поведінку та погрози на адресу екіпажу. У 2020 році після дорожнього конфлікту він влаштував розбірки на трасі: за наявними даними, ногою збив дзеркало і пошкодив автомобіль іншого водія. Пізніше в одному з інтерв'ю Кімеров відкрито зізнавався у наркотичній залежності, що для чинного спортсмена рівня збірної стало додатковим ударом по іміджу.

Допінг, вирок і контракт із Міноборони

Спортивна кар'єра Кімерова була офіційно припинена влітку 2023 року: за вживання заборонених речовин його дискваліфікували до грудня 2024 року. Навесні 2026 року, за інформацією Sport RBC.UA, він був засуджений за розбій із застосуванням насильства і опинився за ґратами. Щоб не відбувати термін у колонії, у липні 2026 року Кімеров підписав контракт із Міністерством оборони РФ. У російських ЗМІ при цьому циркулювала інформація про «півроку служби», проте, за даними джерел українського видання, фактично на фронті він провів лише близько місяця.

Штурмова рота та втрата зв'язку

Гіганта зростом 215 см направили до 5-ї окремої танкової бригади, де зарахували до 2-ї штурмової роти. Вже у серпні 2026 року зв'язок із ним повністю обірвався. Товариш по службі, який вижив і дав інтерв'ю Sport RBC.UA, описав обставини загибелі: «Він взагалі не розумів, куди потрапив, думав, що тут буде як на тренуванні чи в літаку, де можна просто побуянити і все вирішиться. Але з його зростом у 215 сантиметрів у штурмовій роті ховатися було просто ніде — він стирчав із будь-якого окопу. Коли нас кинули в першу ж нормальну вилазку, по позиціях почало прилітати звідусіль. Він панікував, метушився, і в цьому пеклі його просто розмазало разом із рештою групи. Помер він миттєво, там від нього нічого й не залишилося, щоб на батьківщину відправляти».

Спроби замовчати історію

За даними тих самих джерел, російське командування і товариші по службі Кімерова тривалий час намагалися не афішувати загибель, щоб не створювати негативного резонансу щодо збройних сил РФ і спортивної спільноти. Один із блогерів, який зняв документальне відео про кримінальне минуле волейболіста та його відправку на фронт, був змушений видалити матеріал з усіх платформ під тиском. Широкого розголосу історія набула лише після того, як на сполох забили далекі родичі Кімерова, які не отримували від нього звісток. На момент публікації матеріалу (11 листопада 2026 року) офіційне підтвердження загибелі з боку Міноборони РФ у відкритих джерелах відсутнє.