Перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця в інтерв'ю РБК-Україна (зі посиланням на передачу «Укрінформ») виклав свою оцінку переговорної позиції Москви. На його думку, у Володимира Путіна «немає жодного бажання сісти за стіл переговорів», а після початку зими і до її закінчення — тобто до середини березня — мотивація Кремля до діалогу, за оцінкою Києва, ще більше впаде. Кислиця стверджує, що логіка дій російського лідера будується на розрахунку: Москва вважатиме, що українці «не настільки сильні як нація, щоб пережити цю зиму». Таким чином, відмова від переговорів, за версією Києва, має не принциповий, а суто розрахунковий характер.

Оцінка Кислиці: чому, на його думку, Москва затягує час

Кислиця прямо пов'язує переговорну пасивність Кремля зі сезонним фактором. Його теза полягає в тому, що зимовий період — із його навантаженням на енергосистему, логістику та соціальну сферу — розглядається в Москві як вікно можливостей для тиску на Київ без необхідності поступок за столом переговорів. При цьому сам чиновник підкреслює, що Україна «все одно розглядає дипломатичні шляхи завершення війни» і не відмовляється від мирного треку, незалежно від того, як поводиться опонент.

Дипломатичний трек і роль США

Окремо Кислиця акцентував важливість візиту до Києва переговорників президента США Дональда Трампа, який, на його словах, вже кілька разів відкладався. Чиновник оцінив останні два з половиною місяці як «дуже активні», вказавши на «дуже плідні розмови» — як дистанційні, так і особисті — між українським та американським президентами. На його думку, «атмосфера та рівень взаєморозуміння між Україною та США, принаймні, як це формально виглядало, у період з червня по серпень були безпрецедентними». Київ, на словах Кислиці, продовжує озвучувати партнерам свою позицію готовності до дипломатичного врегулювання, щоб не допустити закріплення у світових столицях нарративу про те, що саме Україна прагне до ескалації.

Позиція Кремля: відмова від «заморозки»

На тлі киевських оцінок російська сторона публічно фіксує іншу рамку. Допоміжник президента РФ Юрій Ушаков, за повідомленнями РБК-Україна, підтвердив, що в Кремлі не планують жодної «заморозки» війни проти України. Заступник глави МЗС РФ Михайло Галюзін, у свою чергу, заявив, що Росія нібито ніколи не погодиться на «заморожування» бойових дій без усунення так званих «першопричин» конфлікту. Таким чином, Москва формально не виключає діалог, але ставить його в залежність від умов, які Київ вважає неприйнятними.

Суперечливі дані

У заявах сторін і навіть у межах однієї позиції Києва простежуються суттєві невідповідності, які важливо враховувати. З одного боку, Кислиця констатує повну відсутність у Путіна бажання до переговорів і прогнозує подальше падіння мотивації Москви взимку. З іншого боку, той самий чиновник говорить про «значний прогрес у мирних переговорах», «безпрецедентну» атмосферу зі США та активні контакти за останні два з половиною місяці. Виникає запитання: якщо, за оцінкою Києва, Москва не хоче домовлятися, звідки береться «значний прогрес» і плідні розмови? Крім того, киевський нарратив про розрахунок Кремля на зимову вразливість України не підкріплений публічними заявами російського керівництва, а є інтерпретацією української сторони. Російські офіційні особи, навпаки, акцентують не «розрахунок на зиму», а принципову відмову від «заморозки» без усунення «першопричин». Ці дві рамки — розрахункове уникнення Москви (версія Києва) і принципова позиція щодо умов (версія Москви) — не збігаються і вимагають обережної атрибуції.

Контекст і висновки

Сукупність заяв на 21 серпня 2026 року малює картину, в якій обидві сторони публічно зберігають переговорну риторику, але фактично закріплюють жорсткі позиції. Київ підкреслює готовність до дипломатії і чекає візиту американських посередників, Москва — відмовляється від «заморозки» без зміни умов. Ключовим індикатором подальшої динаміки стане саме відкладений візит переговорників Трампа до Києва: його реалізація або чергове перенесення буде сигналом про те, наскільки «безпрецедентна» атмосфера літа 2026 року перетікає у конкретні домовленості. До цього моменту оцінки Кислиці про зимовий розрахунок Кремля залишаються версією однієї зі сторін, а не підтвердженим фактом.