26 жовтня Розвідувальне управління Міністерства оборони США (DIA) опублікувало доповідь «Виклики безпеці в космосі» — третій документ у серії оцінок військових космічних програм Китаю та Росії, в якому також розглядаються нові можливості Ірану та Північної Кореї. Ключовий висновок документа: окрім уже наявних наземних лазерних систем, Пекін розробляє системи спрямованої енергетичної зброї, здатні працювати безпосередньо в космосі, і до кінця поточного десятиліття може розмістити їх на орбіті. За оцінкою авторів доповіді, це створить додаткову загрозу для американських військових супутників на тлі зростаючої конкуренції двох держав за домінування на орбіті.

Що таке зброя спрямованої енергії

Зброя спрямованої енергії (ЗСЕ) використовує сфокусовану електромагнітну енергію — потужні лазери або потужні мікрохвилі — для порушення роботи, виведення з ладу чи знищення цілей без прямого фізичного впливу, характерного для традиційних ракет. За даними DIA, наразі Китай володіє численними наземними лазерними системами, здатними глушити, послаблювати або знищувати супутники на низькій навколоземній орбіті. До кінця десятиліття, за оцінкою управління, Пекін може не лише вивести на орбіту зброю спрямованої енергії, а й створити наземні лазери, достатньо потужні для завдання збитків американським супутникам.

Розширення протисупутникового арсеналу Китаю

Системи ЗСЕ, за даними розвідки, доповнять уже наявний китайський арсенал протисупутникової оборони, який включає ракети-перехоплювачі, засоби радіоелектронної боротьби, інструменти кібератак і супутники, здатні маневрувати для досягнення цілей. У серпні 2026 року голова Космічного командування США генерал Стівен Вайтінг попереджав, що Китай володіє протисупутниковими ракетами, наземними лазерами, засобами РЕБ і маневреними багатоцільовими супутниками, які, за його словами, можуть підірвати космічну перевагу Вашингтона і дати Пекіну перевагу в маневреності та логістиці на орбіті. Голова Командування космічних операцій США генерал Ченс Зальцман додавав, що китайські наземні лазери здатні порушувати роботу або пошкоджувати супутникові датчики: системи малої потужності можуть тимчасово засліплювати оптичні сенсори, а потужніші версії потенційно здатні незворотно знищувати окремі компоненти супутника.

Позиція Вашингтона та відповідь Пекіна

У вересні 2026 року міністр ВПС США Трой Мейнк заявив, що Вашингтон володіє орбітальними системами управління космічним озброєнням, здатними захищати американські та союзні війська, проте тип і технічні характеристики цієї зброї не розголошувалися. Китай відкинув попередження США, заявивши, що Вашингтон перебільшує загрозу, водночас реалізуючи власні військові космічні програми, включно з ініціативою зі створення системи протиракетної оборони «Жовтий купол». Згодом Пекін звинуватив США в підготовці до війни в космосі, попередивши про ризик перетворення орбітального простору на поле бою та розв'язання нової гонки озброєнь.

Чому космічні лазери змінюють розклад сил

Порівняно з наземними системами космічна лазерна зброя здатна компенсувати обмеження, пов'язані з атмосферою, погодою та видимістю: вона може утримувати сфокусований промінь на цілі довше, досягати супутників на високих орбітах і уражати кілька цілей на послідовних орбітальних траєкторіях. Додаткова перевага — відсутність великої кількості космічного сміття, яке утворюється під час кінетичних перехоплень протисупутниковими ракетами та зберігається роками, становлячи загрозу для супутників обох сторін. Збройні сили США значною мірою залежать від супутників для навігації, розвідки, спостереження, попередження про ракетний напад і зв'язку, тому їх виведення з ладу здатне підірвати здатність Вашингтона координувати операції. Китай, за оцінкою розвідки, міг би використовувати ЗСЕ для порушення роботи низькоорбітальних угруповань, таких як Starlink, і для ударів по об'єктах на високих орбітах, що ускладнить виявлення джерела атаки, оцінку збитків і вибір заходів у відповідь.