16 листопада 2026 року в місті Юймень провінції Ганьсу (Китай) до електромережі було введено станцію Yuanchu No. 1 — першу у світі промислову установку накопичення енергії на стисненому повітрі (CAES), сховище якої створено не в природних соляних кавернах, а в штучно вироблених підземних камерах у твердих гірських породах. Установка потужністю 300 МВт та ємністю 1800 МВт·год стала результатом проєкту вартістю близько 2,5 млрд юанів (приблизно 368 млн доларів), реалізованого компанією China Energy Digital Technology Group, що входить до державної корпорації China Energy Engineering Corporation. За заявою розробника, розрахунковий цикл зарядки займає вісім годин, а безперервна генерація — шість годин.
Від соляних печер до рукотворних камер
Сам по собі принцип закачування повітря під землю в періоди надлишкового виробництва відновлюваної енергії та подальшого отримання електрики за вимогою не є новим: традиційні системи CAES спираються на природні підземні порожнини, передусім соляні каверни або заброшені гірські виробки. Китайська станція пішла від цієї прив'язки до геології: на глибині близько 110 метрів у масиві твердих гірських порід виробили чотири сполучені між собою камери загальним об'ємом близько 200 000 кубічних метрів, розраховані на робочий тиск до 18 МПа. Для утримання повітря під таким тиском камери зсередини обшитi сталi листами, що вимагає проведення повноцінних гірничих робіт та створення герметичної конструкції.
Як влаштована система теплового зберігання
Ключовим елементом станції є система акумулювання тепла, що виділяється при стисканні повітря. Замість скидання його в навколишнє середовище тепло накопичується в гібридній системі, що поєднує розплав потрійної сольової суміші з низькою температурою плавлення та резервуари з гарячою водою під тиском. Це дозволяє використовувати різні температурні рівні в робочому циклі. При виробленні електроенергії накоплене тепло послідовно повертається стисненому повітрю, яке потім розширюється в турбінах, що обертають електрогенератори. Такий підхід підвищує загальний ККД установки порівняно з базовими схемами CAES без рекуперації тепла.
Заявлений ККД та вироблення: що підтверджено, а що поки ні
За заявою розробника, електричний ККД повного циклу зарядки та розрядки досягає 72 %, а розрахункове річне вироблення становить 600 ГВт·год. Станція призначена зокрема для накопичення надлишкової електроенергії регіональних вітрових і сонячних електростанцій та подальшого подавання її в мережу в періоди підвищеного попиту. При цьому показник ККД на поточний момент слід розглядати як заявлену проєктну характеристику: незалежних даних про тривалу експлуатацію, що підтверджують досягнення цих значень у реальних умовах, поки немає.
Практична значимість та економічні питання
Головна практична цінність технології — можливість споруджувати великі підземні сховища стисненого повітря в регіонах, де відсутні відповідні природні соляні каверни, тобто там, де раніше розміщення CAES було геологічно неможливим. Водночас економічна доцільність такого підходу залежатиме від вартості проходки камер, витрат на їх герметизацію та тривалості стійкої роботи під високим тиском. Саме ці параметри, а не заявлений ККД, зрештою визначать, чи стане рукотворний CAES масовим рішенням для інтеграції відновлюваних джерел в енергосистеми.