Цього тижня в технологічному центрі Китаю Шеньчжені проходить саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), на полях якого, за повідомленнями ЗМІ, може відбутися безпрецедентна зустріч лідерів Китаю, Росії та США. Ні Пекін, ні Москва, ні Вашингтон офіційно не підтвердили, що саміт відбудеться, проте всі три сторони вже дали публічні сигнали, що свідчать про ведення переговорів щодо формату. Для Китаю, який виступає господарем майданчика, така зустріч перетворюється на делікатний дипломатичний розрахунок: оптичні вигоди, за оцінками спостерігачів, насамперед дістануться Москві, тоді як Пекін ризикує власним іміджем на світовій арені.
Три сторони — три формулювання
Найконкретнішим публічним сигналом стала заява президента США Дональда Трампа, зроблена на вихідних журналістам в аеропорту у Флориді: він сказав, що «думає», ніби одна із запланованих на АТЕС зустрічей пройде за участю президента Росії Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна. У Пекіні представник Міністерства закордонних справ Китаю повідомив, що Китай «веде комунікацію» з відповідними сторонами, але при цьому на запитання про зміст можливих переговорів відповів, що у відомства «немає інформації». У Москві представник Кремля заявив, що ведеться робота з «координації». Таким чином, кожна сторона використовує свою ступінь публічності: Вашингтон припускає зустріч, Пекін підтверджує лише факт контактів, а Москва говорить про технічну підготовку.
Тінь Ялти та неясний порядок денний
ЗМІ вже охрестили потенційний трилатеральний саміт «новою Ялтою», згадуючи зустріч США, Великої Британії та СРСР наприкінці Другої світової війни, на якій було зафіксовано новий геополітичний баланс. При цьому зміст можливих переговорів залишається невизначеним. У короткому коментарі журналістам Трамп, відповідаючи на запитання про зустріч, не згадав війну Росії в Україні, назвавши лише «Іран» та «денуклеаризацію» як можливі теми. Китайське зовнішньополітичне відомство раніше цього тижня, коли його запитали про суть розмови, повідомило про відсутність інформації. Експерти зазначають, що історична аналогія з Ялтою є неточною і не відображає поточних геополітичних реалій, проте сама рамка «Ялта 2.0» уже працює в медійному полі.
Дипломатичний виграш Москви
Для Володимира Путіна тристороння зустріч із спільним фото стала б великою дипломатичною перемогою. З моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року голова Кремля стикався з багаторічною дипломатичною ізоляцією з боку союзників Києва, насамперед з боку США за попередника Трампа Джо Байдена. За даними The Wall Street Journal, ідею трилатерального саміту Путін вперше озвучив минулого тижня під час телефонної розмови з Трампом, запропонувавши обговорити на зустрічі завершення війни в Україні. Для Москви така зустріч означала б повернення на рівний оптичний майданчик із США та Китаєм.
Дилема Пекіна
Для Китаю, який виступає організатором, позиція значно складніша. Хоча Росія та Китай загалом узгоджені з багатьох питань, Пекін не хоче бути явно прив’язаним до війни в Україні, оскільки це підірвало б зусилля країни представити себе довгостроковим гарантом глобальної стабільності. Китайський уряд одночасно працює над ребалансуванням економічних зв’язків з ЄС, і європейські столиці, за прогнозами, відреагують негативно на саміт, організований Китаєм і присвячений обговоренню війни в Україні без присутності Києва чи Брюсселя. «Китай явно стурбований можливою тристоронньою зустріччю із США та Росією; хоча Пекін змістив позицію від мовчання до визнання, що три держави в контакті, невизначеність цих заяв, мабуть, є навмисною», — заявила Аліція Бахульська, аналітикиня з Азії в Європейській раді з міжнародних відносин (ECFR), у бесіді з DW.
Що це означає для іміджу Китаю
Бахульська додала, що Пекін усвідомлює потенційно негативну оптику рамки «Ялта 2.0», навіть якщо це історичне порівняння є неточним. За її словами, тристороння зустріч може «спричинити подальшу ескалацію в уже погіршених відносинах між Китаєм та ЄС», якщо Україна обговорюється без європейців у кімнаті. Для самого Китаю в оптичному плані вигоди мінімальні: кадри, на яких Сі стоїть поруч із Трампом — лідером головного суперника Пекіна — і Путіним — партнером Пекіна у протидії США, — можуть виглядати незручно. «Навіть якщо зустріч дасть лише можливість для спільного фото, вона все одно може серйозно підірвати образ Китаю», — підкреслила аналітикиня. При цьому Путін і Сі зустрічалися приблизно 40 разів з моменту приходу китайського лідера до влади у 2012 році, що підкреслює глибину двосторонніх зв’язків на тлі невизначеності навколо можливого трилатерального формату.